Зближення з НАТО: експерти про те, чи є в України реальні шанси приєднатися до Альянсу

Зближення з НАТО: експерти про те, чи є в України реальні шанси приєднатися до Альянсу

З наближенням саміту НАТО, який відбудеться 14 червня, тема Альянсу займає все більше місця в стрічках новин. У Північноатлантичному альянсі запевняють, що обіцянка про членство України залишається в силі, а генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг написав, що Альянс незмінно підтримує Україну як в політичній, так і практичні площині. Утім на саміт НАТО Україну так і не запросили, а президент Росії Володимир Путін попередив, що членство України в НАТО є "червоною лінією" для Кремля. Чому НАТО так довго не приймає Україну, чи можуть на території нашої держави розміститися іноземні війська та які шанси України таки приєднатися до Альянсу? Про все це Українському радіо розповіли політолог, доктор політичних наук Петро Олещук, політтехнолог Олексій Голобуцький, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара та Генеральна секретарка Незалежної антикорупційної комісії Олена Трегуб.

Зближення з НАТО vs віддалення від Росії: політична складова

"Путін боїться, що Україна остаточно розпрощається із радянською спадщиною і стане повноправним членом європейської спільноти, в тому числі й НАТО. Він вибудовує "червоні лінії", які, на його думку, не можна перетинати. Його мета – спробувати домовитись, як колись американські президенти в 60-70-х роках домовлялися із СРСР. Можливо, в обмін на Венесуелу або якісь процеси в Сирії", – розповів Олексій Голобуцький

З думкою Голобуцького згоден й політолог Петро Олещук, який зауважив, що Росія продовжує методику пояснення своїх загарбницьких дій, яка походить ще з часів СРСР: "Чому СРСР крім того, щоб допомогти фінському народу побудувати комунізм, офіційно напав на Фінляндію? Тому що фінський кордон дуже близько підходив до Ленінграду, а цього не можна було допускати".

"Насправді жодних доказів, що НАТО несе якусь загрозу для Росії, немає. Але абсолютно всім зрозуміло, що якщо, наприклад, країна вступає в НАТО, це унеможливлює подальшу агресію і поглинання цієї країни з боку Росії. А мета Путіна, яка в Росії особливо ніким не приховується, – відродження Російської імперії чи СРСР. Вступ України в НАТО закриває перспективи її поглинання Росією, а отже ніякого "СРСР-2" Путін не побудує", – висловив свою думку Петро Олещук.

Нагадаємо, в ефірі одного з російських телеканалів президент Росії Володимир Путін виступив проти розширення Північноатлантичного альянсу за рахунок України. Він заявив, що розцінює вступ України в НАТО як "червону лінію" для Росії. 

"Росія постійно говорить, що не допустить вступу України в НАТО, і вже на це пішла. Росія пішла на відверту агресію проти України, особливо не приховуючи, що сенс окупації частини української території полягає в тому, щоб заблокувати вступ України в НАТО та подальший рух до Європи", – розповів Олещук.

Разом з тим політолог зауважив, що коли Росія починає активно погрожувати на словах, це свідчить про те, що з військовими аргументами в них неї не все добре: "Коли в них є відповідні військові аргументи, вони не погрожують, навіть нічого не говорять. Вони просто починають агресію".

"В Росії вже забуто про транзит влади і Путін повинен вмерти на своїй посаді, це єдиний варіант його подальшого плану. Думаю, він буде виходити саме з цієї логіки. Якщо він відчує, що вступ в НАТО чи повний відрив України від Росії – це шлях, щоб позбавити його влади, він піде на повномасштабну війну. Якщо це так не буде, то я не бачу сенсу для Путіна починати її", – висловив свою думку Олексій Голобуцький.  

Чому НАТО довго зважується на приєднання України?

Політолог Петро Олещук вважає, що питання вступу України до Північноатлантичного альянсу триває в часі, оскільки члени НАТО не хочуть воювати з Росією: "Досить давно в самому Альянсі ведуться розмови про те, що буде робити НАТО у випадку збройної агресії проти когось із членів НАТО. І однозначної відповіді немає".

"А у випадку вступу України все стає ще більш складно, тому що частина української території окупована. В таких умовах достатньо важко проводити межу між станом війни і миру. А Європа у військовому плані переживає не найкращі часи і їх в цій ситуації можна зрозуміти", – пояснив експерт.

"Якщо буде момент, коли Європа і Америка відчують, що Україна може стати надійним партнером проти російської агресії, не буде питань про корупцію чи стандарти. Вони приймуть в НАТО й дадуть зброю", – висловився Олексій Голобуцький.

Чи може Україна розмістити іноземних військових на своїх території?

"Я не бачу з боку української влади перепон, чому неможливо розмістити іноземних військових в Україні. Більше того, я думаю, влада з радістю би вхопилась за будь-яку відповідну можливість, тому що я не маю ані найменших сумнівів, що для більшості українського суспільства це була б максимально популярна ідея", – зауважив Петро Олещук. 

Але, як наголосив експерт, це питання має бути вирішено з обох боків: "Якщо США не захочуть якимось чином демонструвати ескалацію по відношенню до Росії, то вони на це не підуть. І поки що Сполучені Штати налаштовані на діалог з РФ".

Нагадаємо, днями президент аналітичного фонду "Потомак" (The Potomac Foundation) Філіп Карбер висловив думку, що Україна могла б надавати місце для розміщення американських військ взамін на американську допомогу.

Чи робить українська влада все необхідне для вступу в НАТО?

"Непогано, що українська влада чітко протягом багатьох років заявляє про бажання бути в НАТО. Але з іншого боку, наші партнери по НАТО наголошують, що ми навіть попередні програми партнерства не в повному обсязі виконали. Ми не трансформувались таким чином, як від нас очікує НАТО. Йдеться про наші реформи: оборонних закупівель, СБУ, державної таємниці. Але, якщо говорити про стандарти НАТО, то ми їх впроваджуємо досить швидкими темпами", – розповіла Олена Трегуб.

Експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара, в свою чергу, розповів про кілька варіантів гарантування безпеки та цілісності України, які є в нашої держави: "Враховуючи те, що нашим ворогом є Росія – ядерна потуга, немає інших форматів гарантування нашої безпеки, як участь в системі колективної безпеки. І тут НАТО – це номер один". 

"Другий гіпотетичний варіант – це союзницькі відносини зі Сполученими Штатами. Тут йдеться про формат, дуже схожий на формат розширених можливостей НАТО. Він дає преференції, але автоматом не дає гарантій того, що якщо нападе РФ на Україну, то американці мають включитися", – пояснив Хара.

Тому, на думку експерта, важливо, аби ми показували, що послідовно йдемо до своєї мети вступу в НАТО, яку підтримує переважна більшість українців: "Але нам ще багато домашньої роботи треба зробити".

Фото: DW