Земельна децентралізація: парламент ухвали ключовий для земельної реформи закон

Земельна децентралізація: парламент ухвали ключовий для земельної реформи закон

28 квітня Верховна Рада ухвалила закон №2194 "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин", який є ключовим для проведення земельної реформи. Законопроект пропонує, крім іншого, віддати органам місцевого самоврядування повноваження змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності. Проект розглядали більше місяця, нардепи внесли понад 3 тисячі правок, врешті його підтримали 284 народні обранці. Чому він є таким важливим для українського законодавства та громадян в ефірі Українського радіо розповідає народний депутат VIII скликання, ексрадник прем'єр-міністра Олексія Гончарука з економічних питань, експерт з земельних питань Олексій Мушак.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Про закон №2194

Я ще в попередньому скликанні його просував — це один з пакетів земельної реформи. Я б назвав цей законопроект більше технічним, він має 100 сторінок, і покликаний на те, щоб значно спростити нам землекористування, оформлення паперів. Якщо ви знаєте, то у багатьох є з цим проблеми, адже не у всіх правильно оформлена земля. Всі процедури з землею тягнуться ще з Радянського Союзу, який був надзвичайно зарегульованим. 

Про основні нововведення

У свій час громади також розпоряджалися землею, потім її управління передали в центральний орган, після чого в Києві почали розподіляти кому і скільки землі віддавати безкоштовно. У нас є такий пункт, за яким кожен громадянин має право на 2 га землі, спочатку така ситуація вважалося гарною, але оскільки землі мало, а громадян багато — це завжди призводило до корупції. Нині ситуація така, що державна земля передається під контроль територіальним громадам. Таким чином відбудеться децентралізація корупції, адже треба називати речі своїми іменами. Проте цей законопроект — це крок вперед, відбудеться спрощення доступу до земельних ресурсів, розширення повноважень місцевих громад та впровадження цифрової трансформації земельних відносин.

Читати далі — Зеленський підписав указ про передачу сільгоспземель в комунальну власність: що зміниться?

Чи може громадянин, який живе в Києві і має статус переселенця, отримати безкоштовно 10 соток землі

Мова йде про статтю 121 Земельного кодексу. Я проти того, щоб землю роздавали безкоштовно, бо, як показує практика, ніколи й нікому земля безкоштовно не діставалася, а завжди використовувалася в схемах. Громадянин може звернутися у КМДА з проханням надати йому земельну ділянку. Це питання там розглянуть — 99,9%, що людині відмовлять, адже безкоштовної землі в Києві вже немає, а та, що є, коштує дорого і кожен захоче отримати її безкоштовно, але неможливо всім роздати її. Історія з безкоштовним роздаванням землі, попри те, що звучить це, звісно, добре, але так генерує корупцію.

Про "електронний аукціон"

Прозорий і публічний аукціон — це найкращий запобіжник проти корупції, а громада, як власник цієї землі, отримала за неї найбільше грошей. Тому не слухайте тих, хто каже, що це розпродаж. Землю й до цього продавала й купували, але робили це в "тіньовий" спосіб. Раніше правила були незрозумілими, а тепер це відбуватиметься через аукціон  — це проста модель.

 Ми наблизилися до цивілізованого світу, коли дали можливість людям купувати та продавати землю. Тепер ми наближаємося до технологічно розвиненого світу, адже тепер не треба їхати три дні верхи, щоб оформити документи, тепер це можна робити в електронному вигляді. 

Фото: pixabay.com

Останні новини
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Новини по темі
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
"Рамштайн" без США та Євросоюз без Орбана – Дикий про допомогу західних партнерів у 2025 році
Будівництво атомних енергоблоків не на часі. Потрібно зосередитися на децентралізованій генерації – Дяченко
Якщо немає сильних морозів, будинок тримається 2-3 доби — Сергієнко
Інтерес Заходу до відновлення польотів в Україні є, але все залежить від війни — Шевченко