Скандальний суд: чи ліквідують Окружний адмінсуд Києва та що чекає на суддів, які там працюють?

Скандальний суд: чи ліквідують Окружний адмінсуд Києва та що чекає на суддів, які там працюють?

13 квітня Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України як невідкладний законопроєкт, яким пропонує ліквідувати сумнозвісний Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК). Напередодні цього, 7 квітня, НАБУ та САП викрили "на гарячому" двох адвокатів при отриманні неправомірної вигоди для подальшої її передачі суддям ОАСК. Під час обшуку було виявлено понад 3,7 млн доларів, 840 тис. євро, 20 тис. фунтів та 230 тис. гривень. Тож чи є політична воля в парламентарів проголосувати за ліквідацію Окружного адмінсуду Києва та що буде із суддями, які ухвалювали неправосудні рішення під час Євромайдану та Революції Гідності, Українському радіо розповіли народний депутат, представник президента України у Конституційному суді України Федір Веніславський та експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

0:00 0:00
10
1x

Що було причиною прийняти політичне рішення ліквідувати ОАСК?

"Корупційні проблеми притаманні, на жаль, не лише Окружному адміністративному суду Києва, але й дуже багатьом судам України загалом. Проблема відновлення довіри до судової влади – це те, що декларується, напевно, вже років десять, тому що рівень недовіри переважає рівень довіри фактично в п'ять разів. З кожного п’ятого лише один довіряє суддям і чотири – не довіряють. Наявність у суддів яхт, незліченних квартир, фантастичних статків є, на моє переконання, свідченням двох головних проблем. Перша – це, звичайно, корупція, тому що ті дуже гарні, навіть з точки зору бізнесу, заробітні плати, які держава дала суддям, не стали підставою, аби судді відмовилися від корупційної складової в ухваленні рішень. Якщо подивитися на реєстр судових рішень, то деколи чітко видно, що людина написала відверто неправосудне рішення і зрозуміло, що, мабуть, мотивами були гроші, які одна зі сторін за це рішення заплатила. А демонстрація свого дуже розкішного рівня життя, на моє переконання, – це професійна деформація свідомості. Йдеться про те, коли людина розуміє, що її правові гарантії такі, що в принципі майже ніхто не може притягнути її до відповідальності, і її статки не відповідають доходам, але вона веде саме такий спосіб життя. Це відчуття безкарності, яке є однією з головних проблем судової влади загалом", – висловив свою думку Федір Веніславський

За його словами, аналіз рішень Окружного адміністративного суду ставить до суддів цієї установи набагато більше питань, ніж до інших судів: "Це обумовлено тим, що там розглядаються дуже резонансні справи, які часто стосуються всієї держави чи органів державної влади. Виносячи явно неправосудні рішення, судді ОАСК демонструють перевагу приватних інтерсів перед публічними, державними".

"Ідея ліквідації ОАСК не є новою. Але для Президента Зеленського останньою краплею у прийнятті рішення щодо ініціювання законопроєкту про ліквідацію ОАСК є діяльність НАБУ, яке знайшло дуже гарні гроші у брата голови Окружного адмінсуду. Зрозуміло, що ці гроші мали бути спрямовані до якихось конкретних суддів, які вирішували конкретні справи. Я думаю, що Верховна Рада законопроєкт президента підтримує", – розповів Веніславський.

Чи є ризики, що парламент не ухвалить законопроєкти щодо ліквідації ОАСК?

Наступного тижня парламент може вже ухвалити законопроєкти про ліквідацію ОАСК. Відповідно до норм проєкту закону, ліквідація Окружного адміністративного суду м. Києва починається одразу з дня набрання законом чинності.

"Я думаю, що ризиків не ухвалення законопроєктів немає, тому що це те, що підтримує, я вважаю, не лише наша політична сила, але й представники інших партій. Думаю, що ми знайдемо голоси на ухвалення цього законопроєкту. Є процедура, яка закріплена законом про регламент ВРУ, яка передбачає, що має бути час на внесення альтернативних законопроєктів, має бути висновок комітету. І в понеділок-середу наступного тижня, якщо комітет розгляне цей законопроєкт і рекомендувати його парламенту для ухвалення в першому читанні, то я оцінюю шанси як досить високі для ухвалення цього законопроєкту", – зазначив Федір Веніславський.

Що далі буде з суддями ОАСК?

Крім голови суду Павла Вовка, в ОАСК є ще п'ять суддів, які мають пред'явлені підозри щодо вчинення злочинів, а також є численні питання щодо декларацій практично всіх суддів ОАСК.

"Далі може бути розвиток будь-яких ситуацій та обставин. З одного боку, є закон України "Про судоустрій та статус суддів", який чітко закріпив формулу, що робити з суддями у випадку ліквідації суду. Їм має бути запропоновано переведення до іншого суду, а якщо не хочуть – це підстава для звільнення з посади судді. Але я думаю, що головною метою Президента Зеленського в ініціюванні цього законопроєкту було очищення ОАСК міста Києві від одіозних суддів, доброчесність яких викликає запитання. Хоча я не виключаю, що в цьому судді є "білі" ворони, які добросовісно працюють", – розповів Веніславський. 

Як пояснив народний депутат, з моменту, коли закон після його ухвалення в другому читанні набере юридичної сили, розпочнуться ліквідаційні процедури: "Закон "Про судоустрій та статус суддів" передбачає можливість переведення суддів до іншого суду без конкурсу, якщо таке рішення прийме Вища кваліфікаційна комісія суддів і відповідна конкурсна комісія не буде утворюватися. Але це точно не той випадок. Тут буде конкурсна комісія відбирати кандидатів на посади суддів до нового Київського окружного адміністративного суду, який буде створений відповідно до цих законодавчих ініціатив, які запропонував Президент Зеленський".

"Коли буде припинено діяльність ОАСК, його судді стануть звичайними громадянами України на певний проміжок часу. До нового суду одіозні судді точно потрапити не можуть", – запевнив Федір Веніславський. 

Як буде обиратися нова Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка здійснює перший відбір суддів?

"Ми маємо ситуацію, коли й в минулих складах ВККС не всі члени відрізнялися доброчесністю. Тому дуже важливо, щоб ми ухвалили в другому читанні і  в цілому той законопроєкт, який передбачає оновлення формування абсолютно якісного складу ВККС. За цим законопроєктом 3711-д передбачається, що буде 16 членів ВККС. Їх буде відбирати Вища рада правосуддя, яка перевірятиме правничу компетенцію, а тепер тим доброчесність буде перевіряти Етична рада. Головна проблема цього проєкту закону – це порядок формування Етичої ради. В законопроєкті передбачено, що в майбутньому її буде формувати Рада суддів, прокурорів, адвокатів, Академія правових наук. Але за перехідними положеннями першу Етичну раду має бути сформовано на паритетних засадах з трьох суддів – діючих або у відставці – та трьох міжнародних експертів з рекомендованих тими організаціями, з якими Україна має спільний досвід боротьби в сфері корупції. Рішення цієї ради ухвалюються щонайменше чотирма голосами. Тобто міжнародні експерти зможуть блокувати будь-який варіант, який цю спільноту буде не влаштовувати з точки зору доброчесності", – пояснив Веніславський. 

Скептично до пропонованої норми ставиться експертка Центру протидії корупції Галина Чижик, яка вбачає потенційну можливість для українських суддів заблокувати будь-яке рішення ради: "Якщо опиратися на наш попередній досвід, том місяць тому відбувся з'їзд суддів, який організувала Рада суддів, і 3 з 4 нових членів Вищої Ради правосуддя були попередньо узгоджені суддівськими кланами. Тобто судді з'їхалися зі всієї України і під егідою Ради суддів виконали вказівки та проголосували за тих, за кого їм сказали проголосувати". 

"Це перший приклад, через який я не можу оптимістично дивитися на пропозицію створити конкурсну комісію з трьох суддів і трьох міжнародних експертів і очікувати, що судді будуть голосувати незалежно і діяти добросовісно", – зауважила експертка.

Чижик наголосила, що ретельно стежить за тим, що зараз відбувається в парламенті, зокрема щодо обговорень, якою має бути конкурсна комісія, яка буде відбирати майбутніх членів ВККС: "Зараз виглядає так, що вона складатиметься з трьох суддів та трьох міжнародних експертів і при цьому депутати підтримують положення, за якими судді зможуть блокувати рішення конкурсної комісії. В той же час міжнародні експерти не матимуть впливу на рішення, яке приймає конкурсна комісія".

"Я переконана, що зараз вирішальний голос має бути саме у міжнародних експертів. Я знаю, що різні народні депутати подали поправки, які якраз передбачають, що в ситуації, коли голоси розділяються три проти трьох, то перевага за міжнародними експертами. Зараз справа за народними депутатами, передовсім комітетом з питань правової політики, який зараз розглядає цей законопроєкт, тому що поправки, які це передбачають є", – підсумувала Галина Чижик.

Фото: Українська правда