"Неіснуюче житло": чи захистить права інвесторів "первинки" новий законопроєкт, поданий до парламенту?

"Неіснуюче житло": чи захистить права інвесторів "первинки" новий законопроєкт, поданий до парламенту?

Інвестуючи у нерухомість на первинному рівні, ми часто ризикуємо залишитися ні з чим: жодний інвестор не застрахований ані від незавершеного десятками років будівництва, ані від продажу по кілька разів однієї й тієї ж квартири. Виправити ситуацію має проєкт закону "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені у майбутньому", який зареєстрували в парламенті. Чи справді він допоможе захистити права інвесторів Українському радіо розповів керівник проєкту і співзасновник сервісу Monitor.Estate Володимир Копоть.

"Новий законопроєкт пропонує таку річ, як реєстрація майнових прав на квартиру, якої ще немає, бо вона не побудована. Фактично,  таким чином хочуть узаконити те, аби інвестори, яку купують квадратні метри в майбутньому, вносилися в реєстр. Це позбавить девелоперів можливості маніпулювати квартирами та робити подвійні перепродажі", – розповів Володимир Копоть. 

Також, за його словами, пропонується, аби забудовники видавали всю інформацію, яка є, про об’єкти будівництва: "Ключовою річчю ж є гарантійна частка, яку забудовника зобов’яжуть сплатити наперед, перед тим, як будувати. Відповідно, якщо в нього будуть проблеми із завершенням будівництва, то вони будуть зобов’язані їх сплатити".

"Це наше національне ноу-хау, тому що всюди забудовники працюють за власний кошт і багато де держава гарантує, що забудовник має добудувати будинки. Також в Європі і Штатах дуже великий вплив має репутація: якщо ти один раз не добудував або когось скривдив, це проблема і ти не зможеш більше працювати в цій галузі. В нас це як національний спорт: чим більше ти когось "кинув" на гроші, тим більше ти молодець", – зауважив експерт. 

Проте, на думку Володимира Копотя, законодавчі зміни жодним чином не захищають інвестора: "Якщо забудовник не добудовує будинок, то інвестор, навіть маючи зареєстроване право, залишається лише з майновим правом вимоги, з яким він може звернутися до забудовника, аби той віддав його квадратні метри. Але, умовно, якщо має бути 20-поверхова будівля і я купив квартиру на двадцятому поверсі, а побудували лише до п’ятого поверху, то гарантійної частки, яку пропонується затвердити на рівні КМУ, не вистачить".

"Для забудовників теж не буде жодних переваг. Зараз відбувається реформа ДАБІ, проте за останні півтора роки нічого не змінилося. Більше того, більше року в нас взагалі немає контролю в цій сфері: всі будують як хочуть, де хочуть. Немає державного органу, який би визначав, що тут чи тут будувати не можна, і накладав штрафи чи інші покарання. В нас повна безконтрольність і цей закон не допоможе", –наголосив Копоть.

Окремо експерт зауважив, що єдине, що допоможе змінити ситуацію в сфері забудови – це виконання законів, які існують на сьогоднішній день: "В нас є прописані норми, у нас передбачена відповідальність. Але чомусь проти тих, хто вчиняє шахрайські дії та маніпуляції з нерухомістю, кримінальні справи або не відкриваються, або закриваються дуже швидко. Тому допоки в нас не працюватиме ця система, щоби не написали іншого, воно не працюватиме".

"Якщо ж будинок недобудований, а в забудовника закінчуються гроші, то єдиний вихід – це суди. Людям варто кооперуватися для того, щоб добудувати житло. Тому загалом нічого не зміниться", – підсумував Володимир Копоть.

Наостанок він наголосив, що, купуючи житло, яке буде побудовано через декілька років, інвестор бере на себе всі ризики: "Коли ви, наприклад, купили криптовалюту за 20 тисяч доларів, а тепер вона коштує 3 тисячі, то ви не йдете до КМУ чи КМДА з проханням повернути гроші".

Фото: pixabay