"Ветпрепарати на десерт". Чи лишиться Україна без курятини?

"Ветпрепарати на десерт". Чи лишиться Україна без курятини?

У чому полягає проблема використання харчових добавок і ветеринарних препаратів у птахівництві та як позиція Державної регуляторної служби може поставити під загрозу не лише внутрішній ринок, а й експорт української курятини в ефірі Українського радіо пояснюють координатор комітетів Європейської бізнес асоціації Дмитро Кирилюк та радник зі стратегічного розвитку президента Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.

МОЗ опублікувало наказ щодо внесення змін до максимальних рівнів залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження, але Державна регуляторна служба готує проєкт відмови щодо наказу  його не погодження призведе до, фактично, заборони реалізації м’яса птиці.

"Проблема полягає в тому, що технології в нас по вирощуванню птиці такі самі, як в Європейському Союзі, а показники безпечності відрізняються. Вони були змінені не так давно і ринок виявився до цього не готовий. Усе змінилося з прийняттям закону про корми в 2018 році. За три роки не були розроблені положення для його реалізації, які дозволити б уникнути цієї ситуації. Який ризик втратити ринок – питання до Державної регуляторної служби. Якщо нас не почують, то в оптимістичному варіанті всім працівникам, які займаються промисловим вирощуванням птиці доведеться мінімум на один цикл змінювати технологію відгодівлі. Те, що в нас називається ветеринарним препаратом в Європі називається кормовою добавкою. В Європі нормативи вищі і вони чітко розрізняють, де ветеринарні препарати, а де кормова добавка. Там де є критичні ветеринарні препарати, такі як антибіотики, там показники відповідають таким як у нас. Якщо тварина захворіла, то в період лікування і плюс два тижні не можна продукцію від цієї тварини відправляти на ринок для людей. кормова добавка на відміну від ветеринарного препарату використовується для профілактики, запобігання захворювання і може використовуватися при відгодівлі до останніх днів життя. У нас змінилася класифікація. До 2018 року усі добавки визначалися як ветеринарні препарати. І для них були залишки як для ветеринарних препаратів. З 2018 року вони в нас класифікуються як кормові добавки. І там інша процедура завезення і контролю за використанням цих кормових добавок. Зараз. коли птахівники почали використовувати ці добавки в якості корму, то з’ясувалося. То не можна цю продукцію залишати на ринку України, тому що вона не підпадає під стандарти. По європейським нормам вона підходить, а в нас   ні. Наша птиця якісніша, тому що наші технології кращі, ніж в Європі",  коментує ситуацію Дмитро Кирилюк.

У 2020 році Україна експортувала 431 тисячу тонн курятини. Ми увійшли в трійку експортерів Євросоюзу. Експерт пояснює, що може статися у випадку непогодження документа про гранично допустимі концентрації ветеринарних препаратів: "Якщо ми впровадимо зміни, то наша продукція залишиться на ринку Європи. Якщо не впровадимо, то законодавство Європи не дозволяє продавати на експорт ту продукцію, яка заборонена до реалізації на внутрішньому ринку країни. Наступного тижня згідно із законодавством Державна регуляторна служба має або погодити або відмовити у схваленні документа".

Разом з тим Володимир Лапа  пояснює, чому Державна регуляторна служба блокує виконання наказу: "Аргументація служби така: якщо будуть затверджені гранично допустимі концентрації, то це будуть витрати для бізнесу, а малий бізнес їх не потягне. Насправді моніторинг показників гранично допустимих концентрацій здійснюється за державний кошт. Якщо державній регуляторній службі це все пояснити, то документ буде погоджено. Я не вірю, що хтось при здоровому глузді в Україні хоче поставити під сумнів перспективи розвитку будь-якої галузі українського сільського господарства".

Фото: Економічна правда