"Єдиний ринок, який є для нас з вами як для клієнта комунальних послуг, – це ринок газу", – розповів Олександр Харченко.
Проте, як він наголосив, значна кількість українців лише дізналися про можливість зміни постачальника і фіксації річної ціни на газ на мінімальному рівні: "Якщо ви, наприклад, в серпні купили собі абонемент в "Нафтогазі", то ваша ціна на газ була б на три тисячі гривень менша, ніж зараз. Але, оскільки це дуже пізно стало відомо, багато людей або не знали про таку можливість, або не встигли нею скористатись, або їм облгази завадили це зробити".
"На ринку газу одні гравці пропонують газ по шість тисяч гривень, а інші – по десять. Але коли споживач йде до облгазу, аби змінити постачальника, облгаз починає створювати проблеми", – наголосив Харченко.
З ним частково не згоден народний депутат Олексій Кучеренко, який вважає, що поки що в Україні ринку газу не існує: "В нас немає ринку газу і не буде, поки існує НАК "Нафтогаз". Він контролює 70 % газу, який видобувається в Україні, і до тих пір, поки він буде монопольно сидіти на них, ринку не буде. Якби люди не вийшли на протест, "Нафтогаз" збирався своїм покупцям на лютий встановлювати ціну 9,6 гривень за куб. Але люди вийшли і влада з НАК "Нафтогаз" злякалися і домовилися на два місяці давати нам ціну 6,99 гривень. Останні роки "Нафтогаз" перепродає нам з вами ресурс, який видобувається в Україні, собівартістю 2 гривні, по 7-8 гривень".
Директор Школи політичної аналітики Максим Яковлєв в свою чергу бачить у рішенні влади коригувати ціну на газ ручне управління: "Під час передвиборчої боротьби і після виборів пан президент та його оточення почали натякати, що в певних царинах він не має впливу і це не входить в його сферу компетентності. А потім виявилось, що може втручатися і в ручному режимі встановлювати інші правила гри. З іншого боку, якщо концепт ручної гри і такого керування розводити ширше, то маємо зрозуміти, що зараз наша політика так і функціонує. У нас є монобільшість в парламенті, фракція, яка з політичної точки зору перебуває в режимі специфічного керування. Це по суті політичний бренд, а не політичний проєкт. Тому має місце певне втручання в ручному режимі, а не через вплив на системні фактори і фактори регулювання, які б дозволили знизити тарифи для населення".
Разом з тим, Олександр Харченко розповів Українському радіо, що завтра, 18 січня, уряд розглядатиме питання фіксації до 31 березня певного рівня ціни на газ. Експерт наголосив, що важливо, аби таку ж ціну було встановлено й для "Теплокомуненерго", адже більша частина людей в містах купує не газ, а тепло.
"Таке рішення має бути на короткий термін, адже воно не має зруйнувати ринок газу. І тоді я впевнений, що й МВФ, і міжнародні партнери прислухаються до того, що цієї зими це дійсно екстремальна ситуація", – зауважив Харченко.
Проте член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пояснив Українському радіо, що, попри "ручне" формування ціни на газ, не варто сподіватися, що суми в платіжках будуть малими: "Підняття ціни на газ в січні не було карколомним, адже там всього 14 %. Ми з вами пережили листопад з 33 % зростання. Плюс додалося різке зростання ціни за транспортування газу, що додається до платіжки. Коли ми говоримо за тепло, то ми маємо пам'ятати, що зараз уряд нібито пішов на зустріч людям і опустив ціну на газ для населення. Але ж ціна на газ для житлово-комунального господарства залишилася висока, за цінами, встановленими в січні".
"Тепло буде на 20 % дорожче. Дешевше буде лише тим, хто використовує газ для опалення. А для людей, які сидять на централізованому опаленні, ціна дешевша не буде", – підсумував Пендзин.
Фото: Главком
