Як свято Маланки стало головним зимовим карнавалом?
Давайте уявимо, що живемо 300-500 тисяч років тому, коли наші предки зовсім інакше відчували час. Протягом ХХ століттям ми звикли жити в лінійному часі, тобто є вчора, сьогодні, буде завтра. Для наших предків, які жили за порами року, зміна сезонів відрізнялася від іншого часу. Для людей, які жили в північній півкулі, зимовий період був особливимде, адже в стародавні часи зими були дуже суворими і їх переживали не всі, тому вони створили ряд певних ритуалів, які ніби допомагали сонцю народитися знову. Нам, можливо, це зараз здається дивним, але насправді все у світі пов’язано одне з одним. Наші предки вважали, що у цей момент час зупиняється. Як кажуть, крутиться веретено долі, вершиться заповідане. На 12 дні і 13 ночей світ зупиняється. Одним із таких відголосків древніх обрядів є свято Маланки, яке дуже добре збереглося в Україні.
Коли з’явилися зимові карнавали?
Карнавали беруть початок з римських сатурналій — це початок року, коли раби і господарі мінялися соціальними ролями, всі святкували. 12 днів, коли все в світі перемішується і з створюється новий порядок. Всі європейські карнавали, які ми знаємо, беруть початок звідти. Але, мені здається, що це ще більш стародавня традиція, адже не варто забувати про те, що практично всі звичаї римляни запозичили в етрусків (прим. ред. — це давні племена, які жили в 1-ому тисячолітті до н. е.). Культура етрусків дуже цікава і глибока. Ми з одного боку знаємо про них багато, з іншого — нічого, бо писемність їхню так і не розшифрували. Чим були обряди для етрусків ми не можемо сказати, можемо побачити лише відголоски цих ритуалів у римлян, а в європейського світу — відголоски римських часів. Варто зазначити, що всі германські, кельтські, гальські народи мали свої карнавальні традиції, які відбувалися у період зимового сонцестояння та на початку весни.
Коли Європа християнізувалася, то у перші роки церква боролася з сатурніліанськими карнавалами. Насамперед через яскраво виражену еротичну символіку. Скажімо, коза — це символ плодючості. Козел в індоєвропейській традиції — це фалічний символ. В Маланці досі збереглося багато еротичної символіки: мітли, якими метуть подвір’я, ритуальні ігрища, поведінка деяких ряжених з господинею дому.
Але потім в Європу прийшла "чорна смерть”" — велика епідемія чуми, яка у XIV сторіччі забрала життя до 200 мільйонів осіб. Після епідемії, як символ перемоги життя над смертю, відновилися європейські карнавали в тій формі, в якій ми знаємо їх зараз. Тому ми можемо говорити, що в цьому році Маланка дуже актуальна, адже Маланка — це український карнавал.
Про регіональні відмінності святкування Маланки
У багатьох регіонах цей обряд зберігся, але значно відрізняється в різних поселеннях. Там є чітко визначена кількість персонажів, але, наприклад, на Придніпров’ї головними героями є Коза та той,хто її водить. А на Буковині першорядним є Ведмідь. Там дуже добре збереглися традиції, на Маланку навіть приїжджають як на туристичний атракціон. Є селище Белелуя в Івано-Франківській області та містечко Красноїльськ Сторожинецького району Чернівецької області, де до цих пір збереглися автентичні обряди. Люди, які беруть участь в Маланці, починають готуватися ще з літа: створюють маски, продумують образи, планують ходу.
.jpg)
Фото: ua-travels.in.ua
Є два персонажі, які завжди присутні в Маланці — це Баба і Дід, вони об’єднують і Придніпровську Маланку, і Буковинську, і будь-яку іншу. Здебільшого саме вони першими заходять на подвір’я, з віниками чи мітлами. Старші роду, які стоять за нами усіма, символ предків, які приходять у ці дні, щоб допомогти нам вимести все зло, проблеми і негаразди. Вони метуть подвір’я, б’ють віниками по спині, роблять все можливе, щоб простір очистився. У Маланкові дні кожен двір, кожна оселя — це не просто подвір’я і хата — це всесвіт родини. Потім вступають інші персонажі, наприклад, починає танцювати Коза у Придніпровській традиції. У Буковинській традиції є персонажі як Царі і Цариці — це підлітки, переодягнені в жіночі костюми. Це травестовані образі, які віншують, оскільки це карнавал, тому є жартівливі образи, які вносять трікстерство, намагаються зробити збитки, жартувати над усіма присутніми. Вони нагадують, що без певного хаосу життя не буде гармонійним.
У Буковинській Маланці є такий поважний персонаж як Ведмідь. Це молодий, неодружений хлопець. Роль серйозна, її потрібно заслужити. Костюм з соломи чи очерету, який на собі парубок носить майже добу, важить іноді 70 кілограмів. Є костюми, які дозволяють знімати на певний час, щоб була змога перепочити, але Ведмідь так не може зробити. Хлопця зашивають у костюм, а після карнавалу одяг розрізають. Мені колись розповіли маланкарі, що раніше парубкам доводилося за тиждень до Маланки дотримуватися спеціальної дієти, щоб менше хотілося ходити до вбиральні.
У Красноїльській Маланці є такий приспів, який постійно вони повторюють як рефрен: "Світ потрібен нам, а ми потрібні світові і світ ніколи не помре, доки в ньому існуємо ми". А в тих місцевостях, де є Ведмеді існує цікавий обряд під назвою "борінка". Це боротьба між ведмедями з різних кутків, що є відголоском дуже стародавніх тотемічних обрядів.
Що таке переберія?
Переберія — це переодягання. Ті, хто бере участь у Маланці стають між двома світами, адже переберія не просто про переодягання, це як перебрести на той світ. У ту ніч, коли люди несуть Маланку від хати до хати, вони йдуть у потоці між двома світами. Якщо маланкарі після переберії не зайшли у воду, не очистилась, не обмилися, то їх раніше не пускали до церкви на Водохреща. Колись навіть була традиція спалювати маски, але зараз вже ніхто так не робить, бо майстрів, які їх виготовляють мало, це дороге задоволення.
Фото: facebook.com/Gromovytsia Berdnyk
