"Білоруський слід у справі Шеремета не є неочікуваним. Американському блоку про цей запис було відомо ще у 2012 році. Але на той момент експертиза нібито не визнала його за правду. Я пов'язую витік цієї інформації з новою адміністрацією президента Америки. Вочевидь, США будуть звертатися до старих алгоритмів поводження як всесвітнього модератора. Дивно, що стільки часу вони це приховували і тільки зараз це все виявилось. Є багато варіантів, чому так трапилось саме зараз. Зокрема, змінюється політична ситуація і на даному етапі може бути корисно оприлюднити цю інформацію. В українській медіасфері Лукашенка постійно розкручували як "батька та господаря", а тут виявляється, що він просто "забуйца" [вбивця — ред.] і все його оточення ОПГ, яке займається ліквідацією всіх незгодних", — зазначив Сергій Бульба.
Бульба прокоментував, як на цю інформацію реагують у Білорусі.
"У Білорусі всі мовчать. Державні канали про це не говорять. Але "сослуживці" Зайцева підтвердили, що запис є дійсним. У силових структурах є андеграундний пласт, де знають багато інформації, яка не є на поверхні для народу", — сказав він.
Бульба також зауважив, що "такі операції є у стилі білоруських спецслужб. Лукашенко завжди діяв вельми жорстко і прибирав всіх конкурентів".
"Білоруські спецслужби добре забезпечені і кадрово, і технічно. До того ж, вони переймають досвід закордонних колег, як-то Німеччини. Також бачимо показові випадки у Німеччині з неугодними Лукашенку Олегом Алкаєвим (екс-начальником мінського СІЗО №1 — ред.) та Володимиром Бородачем (колишнім командиром бригади спецназу — ред.). А в розгоні мирних зібрань наші силовики на голову вище, активно використовують електронну систему, яка визначає всі "контакти неугодних", — додав громадський діяч.
Білоруський громадський діяч прокоментував, чому в Україні раніше ніде не фігурувала ця інформація.
"Мабуть, не було політичної волі. Звісно, дивно, що український блок пішов шляхом найменшого спротиву. Оскільки по цій справі декілька людей звинувачували, а виявляється, що вони не дотичні до цього. Тобто українська сторона мала бути більш активною у цьому процесі", — сказав він.
Щодо того, чому білоруські активісти, маючи цю інформацію, не оприлюднювали її в українських медіа, то Бульба вважає, що "активістам потрібно було заходити саме через державні структури, а не через приватні. Але їм би ніхто не повірив, бо вважали б це фейком".
Бульба спрогнозував, як розвиватиметься внутрішня та зовнішня політика у Білорусі після появи інформації про причетність до вбивства Шеремета.
"Лукашенко на сьогодні має підтримку 27%. А світ стомився, він змінюється, і нарешті прокинулися білоруси, які готові до змін. І це момент для того, щоб почати активні дії щодо зміни влади. Ця інформація більш значно вплине на міжнародну співпрацю. Лукашенко зараз стане токсичним для всіх. Він не зможе співпрацювати з жодним іншим поважним іноземним політиком", — сказав він.
Ігар Тишкевич прокоментував, наскільки повідомлення про причетність білоруських спецслужби з одного боку відповідає дійсності, враховуючи в яких політичних обставинах воно з'явилося.
"Щодо справжності самих розмов, то є декілька чинників, які говорять про, те що такі розмови у 2012 році могли відбутися. По-перше, це особиста нелюбов Лукашенка до покійного Шеремета, бо Шеремет починав кар’єру як журналіст, який мав доступ до найближчого оточення Лукашенко і після цього почав критикувати білоруського президента. Він вимушено відсидів у в'язниці і був змушений з’їхати до Росії. Саме на російських каналах він працював і до 2012 року він був одним з найбільш послідовних критиків Лукашенка. І перед президентськими виборами 2010 року на телеканалі "НТВ" вийшла серія фільмів про Лукашенка, автором яких був саме Шеремет. Тому нелюбов Лукашенка до Шеремета була достатньо активна. По-друге, у 2011 році Білорусь потрапила під санкції і була змушена ввійти до митного союзу з Російською Федерацією, І Росія тиснула щодо ключових активів білоруської економіки, зокрема і через російські медіа. Цьому Білорусь противилась. Тому на той момент Шеремет як співробітник ключових телеканалів і редактор сайту "Білоруський партизан" був дуже міцним подразником для Лукашенка. Чи могли білоруські спецслужби слідкувати за Шереметом у Москві — не знаю. Але теоритетично у Москві міг бути білоруський КДБ. Хоча можливо, що у 2012 році за Шереметом могли почати стежити і російські спецслужби, коли він почав певний дрейф від російської політики", — сказав Тишкевич.
Щодо часу вбивства Шеремета, то, за словами експерта, "2016 рік — це час потепління між Білоруссю на ЄС. Лукашенко тоді відпускав політичних в’язнів, тому потрібно дослідити, чи було це доцільно для білоруської влади".
Тишкевич зауважив, як далі Україна має діяти.
"Події, про які йдеться на плівках, це 2012 рік. Вбивство відбулося у 2016 році. Нацполіція заявила, що має копії цих доказів. Тому, по-перше, треба дослідити їх на справжність. Тому що одна справа — це розголос у засобах масової інформації, інша — це задокументований доказ. Крім того, потрібно мати певний зв'язок з тими, хто цю інформацію оприлюднив. Іван Макар, який оприлюднив цю інформацію, не міг ні фізично, ні навіть теоретично бути людиною, яка це записала. Він лейтенант спецпідрозділу "Алмаз", який не веде технічного стеження і оперативної розробки. Це силове крило. Тобто навіть якщо запис був, він був отриманий. І тому є питання, хто є інформатором та питання дослідження, наскільки ця інформація могла бути справжньою. МВС має переглянути справу і пошукати додаткові докази, щоб інформація була або спростована, вбо долучена до справи", — пояснив експерт.
Зазначимо, Нацполіція у грудні 2020 року отримала в розпорядження інформацію щодо можливих замовників вбивства журналіста Павла Шеремета з території однієї з країн Європи і буде проводити там слідчі дії.
Повідомляється, що у грудні 2020 року слідство Нацполіції отримало за допомогою розвідки "інформацію, що представляє інтерес в розслідуванні підриву Шеремета в 2016 році".
Зокрема, документи та аудіозаписи, крайні з яких датовані 2012 роком, надійшли в розпорядження слідства і "становлять інтерес з точки зору встановлення замовників злочину".
На фрагментах, які має у розпорядженні поліції, і які потрапили в Інтернет "невстановлені особи обговорюють питання вбивства Шеремета". Зокрема, вони розмовляють про отруєння або ж підрив.
Фото: rubryka.com
