"Кожного грудня ми збираємо думки найкращих експертів у сфері зовнішньої політики, коли вони можуть проголосувати, що вони вважають найбільшими перемогами, які країни вони вважають найбільш дружніми до України, які українські посольства найкраще працювали", – зауважила Ганна Шелест.
В ефірі Українського радіо експертка розповіла про п’ять здобутків України у сфері зовнішньої політики, провали, які спіткали наше МЗС, а також те, які перемоги і виклики стояли перед українськими посольствами та консульствами в різних куточках планети.
5 здобутків зовнішньої політики України
"В першу чергу це отримання статусу члена Програми розширених можливостей НАТО. Більшість експертів проголосувало саме за цей пункт, тому що це великий крок вперед у наших відносинах з НАТО", – розповіла Ганна Шелест.
На другому місці, за словами експертки, опинилась Угода про стратегічне партнерство з Великою Британією: "Ми уявляємо, наскільки це було важливим після Брекзиту і наскільки це важка і велика угода, яка включає як політичну і безпекову складову, так і зону вільної торгівлі. Днями вона була ратифікована і з 1 січня буде в дії".
"На третьому місці – збереження санкцій проти Російської Федерації. Третє місце, мабуть, тому, що це вже стала рутинна робота, яка не сприймається як велика перемога. Це нормальна робота українського МЗС. Далі йде посилена співпраця з Туреччиною, тому що ми прекрасно розуміємо, що без сталих відносин з Туреччиною безпека в Чорноморському регіоні для нас була би достатньо важка для досягнення. І тут ми маємо надійного партнера. Пов'язаний з цим регіоном і запуск Кримської платформи, але за це проголосував невеликий відсоток експертів, бо ми лише на початковому етапі", – пояснила Шелест.
Закриває п’ятірку здобутків українського МЗС продовження європейського, євроатлантичного курсу України: "Були певні якщо не сумніви, то питання, які виникали протягом року, коли окремі законопроєкти, які повинні були стати наступним кроком до Євроінтеграції, певним чином гальмувалися".
Провали української зовнішньої політики
"На щастя, в України в 2020 році немає великих провалів, є проблемні двосторонні відносини, де або винні обидві сторони, або так склалися обставини. Тому ми вирішили цього року не голосувати за провали", – розповіла Ганна Шелест.
Проте, на її власну думку, проблемні зони в українській дипломатії все ще залишаються: "Якщо загалом дивитися на 2020 рік, то перший провал – це україно-угорські відносини. Тут ми не змогли досягти хоча б якогось прогресу і це провина обох сторін".
"Друге – це Румунія. За оцінками наших експертів, ми відкотилися на декілька років назад від того, який діалог з Румунією в нас вже був", – зазначила експертка.
Також складними залишаються ситуації з не призначенням послів в багатьох країнах або із затягуванням зміни послів.
"Окремо ми можемо говорити про Стратегію національної безпеки, де Азербайджан був названий стратегічним партнером. Це незрозуміло багатьом експертам, тому що Азербайджан за жодними параметрами не є нашим стратегічним партнером. І нам це відгукнулося під час Нагорно-Карабаської війни все восени цього року", – підкреслила Шелест.
Дипломатичні установи України vs кризовий менеджмент
"Повернення громадян додому цього року – це велика й шалена робота, яку варто підкреслити. Для багатьох посольств це було вперше, коли вони справлялися з подібною кризою", – зазначила Ганна Шелест.
Вона звернула увагу на великий прогрес у захисті прав українських громадян за кордоном: "Ще навіть шість років тому ми не могли говорити про ефективність наших консульств і посольств, які б допомагали бізнесу чи громадянам, коли вони в скруті. Останні ж 3-4 роки в нас значно змінюється вся ситуація. По-перше, саме МЗС почало приділяти значну увагу підготовці дипломатів до криз та реагуванню на них. Ми побачили, як працювали наші консульства, коли захоплювали наших громадян в Африці і на Близькому Сході, як визволяли з тюрем в деяких країнах".
"Березень-квітень став неймовірним викликом з одного боку і екзаменом для багатьох консульських установ. Певним чином вони й продемонстрували, де Україні варто посилити свою дипломатичну присутність. Йдеться про ту ж Шрі-Ланку, де в березні опинилася велика кількість українських туристів, а в нас там немає дипломатичного представництва жодного рівня", – підсумувала Ганна Шелест.
Фото: Еспресо.TV
