"Причин природних лих є декілька і вони нам відомі. Перш за все, йдеться про зміни клімату, які невідворотно показують нам свої негативні наслідки. Вони виникають в основному внаслідок спалювання нафти, газу та вугілля, чим людство дуже активно займається, особливо, останні роки. У звіті Christian Aid згадується, що 2020 рік на другому місці серед найтепліших років за 150 років історії. Він поступається лише 2016 року, чий рекорд ще не побито", – розповіла Світлана Романко.
Також, як зауважила експертка, цей рік складний і через пандемію, яка спричинила певний економічний спад: "Ми бачимо часткове скорочення викидів, але воно було дуже тимчасовим, якраз під час карантинних заходів. Зараз викиди парникових газів у всьому світі продовжують зростати і негативні явища, такі як урагани, повені, екстремальні хвилі тепла посилюються і приносять усе більше і більше шкоди".
"У нас ще ці збитки за 2020 рік не пораховані, але динаміка за 2019 рік свідчить про те, що у загальних витратах на охорону навколишнього природного середовища, яких було понад 43 мільярди гривень, більше 27 мільярдів починають займати поточні витрати. Йдеться про поточне усунення наслідків, які шкодять довкіллю, в тому числі й стихійних лих. І, на жаль, світова тенденція така, що ці витрати будуть зростати", – наголосила Романко.
Другою стороною проблеми, за словами експертки, є те, що навіть зараз під час пандемії уряди розвинутих країн інвестують великі кошти в сферу викопного палива замість того, щоб напряму допомагати людям вкладати у систему охорони довкілля, у зменшення викидів парникових газів, та виділяти кошти на допомогу малим бідним не розвинутим державам: "Україна, до речі, теж до них належить: за рівнем бідності ми вже обігнали Молдову і, на жаль, є лідерами серед країн Європи щодо низького рівня доходів населення".
"В світі, якщо говорити динаміку 2020 року, зміна клімату стає темою номер один, вона випереджає навіть міграцію та тероризм. Це відбувається тому, що зміна клімату приносить величезні збитки", –констатувала Світлана Романко.
Оскільки йде зміщення кліматичних поясів і погодних умов, раніше водні регіони починають зараз відчувати нестачу води: "Наступний крок – це нестача питної води, а там, де немає води, відповідно не може бути й життєдіяльності. Тому можна говорити й про небезпеку кліматичної міграції, яка стосується країн Азії і частко – України, оскільки наша держава теж є країною з недостатніми водними ресурсами".
"Також дослідники відмічають, що кожну хвилину у світі зникає більше 200 видів рослин та тварин. Це жахлива цифра, адже ми стикаємося з втратою біорізноманіття, яке може принести реальну економічну шкоду чи шкоду сільському господарству", – пояснила Романко.
Наостанок експертка розповіла, який шляхом варто рухатися державам, аби запобігти наступним природним катастрофам: "Насамперед велику перспективу ми вбачаємо в таких рішеннях, як зелений курс – величезній системі політичних документів, якою має в більшій мірі опікуватись держава та відповідні міністерства. Люди ж можуть зменшувати своє власне споживання та спалювання викопного палива, робити свій дім енергоощадним, зменшувати використання транспорту".
Фото: Укрінформ
