Чому нас виснажують онлайн-конференції та що з цим робити?
Доцент європейської бізнес-школи Insead Джанп'єро Петрільєрі в інтерв’ю BBC Worklife розповів про результати дослідження, яке проводив. За його словами, розмова за допомогою відеозв'язку потребує більшої уваги, ніж особисте спілкування: людям треба докладати більше зусиль для невербальних сигналів, як-от міміка, інтонація і висота голосу, а також мова тіла. "Ми головою розуміємо, що ми разом, але наше тіло цього не відчуває. Цей дисонанс спричиняє у людей суперечливі почуття, втомлює. Ви не можете розслабитися під час розмови", – каже науковець. Також на людину впливає тиша, відлуння та присутнє відчуття дискомфорту, коли вона перебуває перед камерою.
Ці дослідження викликають "низку питань щодо репрезентативності", вважає голова "Ради інформбезпеки та кіберзахисту" Елліна Шнурко-Табакова, тому що "ми маємо знати хто відчуває втому, який відсоток людей". "За себе можу сказати, що я більше відчуваю радість, ніж втому. Тому що, крім того що ти можеш працювати вдома, створювати документи, проводити листування, ти ще маєш можливість "живого" спілкування з людьми і відчуваєш, що ніби перебуваєш поруч з ними", – ділиться своїм досвідом вона.
Однак фахівчиня не заперечує, що є люди, які відчувають дискомфорт перед камерою або виснажуються під час конференцій. Таким працівникам вона дає пораду як зменшити напругу і втому: "Майже в усіх онлайн-конференціях, типу Zoom, є така функція, як відключення камери, відключення звуку. Перебуваючи на власному дивані, ви можете все чути і брати участь, а коли треба виступити, то можна причепуритись, виступити і далі знову відключити камеру. Так ви не будете додатково втомлюватись, а будете все чути і бачити, що вам треба".
"Мене всі слухають". Про кібербезпеку під час роботи в інтернеті
У кінці листопада журналіст нідерландського видання RTL Nieuws Даніель Верлаан підключився до таємної відеоконференції міністрів оборони ЄС. Йому вдалось це зробити після того, як нідерландська міністерка оборони випадково опублікувала частину конфіденційної інформації у своєму Twitter. "Такий злам є незаконним, про нього буде повідомлено відповідним органам", – прокоментувала ситуацію речниця Ради міністрів закордонних справ ЄС. Після інциденту в Євросоюзі почали посилювати кібербезпеку.
Чи можна захиститися в інтернеті, якщо це іноді не вдається навіть урядам? Тут Шнурко-Табакова радить використовувати більш захищені платформи ніж Zoom. "Але не треба забувати, що завжди лишається "людський фактор", і більше ніж 10% витоку інформації відбувається через те, що якась людина щось не те зробила. Той самий Zoom влітку презентував свою нову версію і заявляв, що їх зв'язок став більш захищеним. Однак, думаю, що для окремих питань, особливо оборони, треба інші види комунікацій".
Якщо ви звертаєтесь до Google, то він має вас почути, а значить він підключений до прийняття звукових сигналів, пояснює вона. "І якщо ми не хочемо бачити різні реклами, то не маємо користуватися різними безкоштовними програмами чи соціальними мережами, тому що мережа має заробляти гроші на рекламі, щоби надавати безоплатний сервіс". Власник гаджета має розуміти, що мережа його чує. "Далі питання: хто може керувати, управляти сигналами, архівами, наскільки це збережено у прив’язці до персональних даних. Бо часто сервіси використовують таку інформацію без збереження персональних даних, а перелаштовуються на механізм показу реклами". Якщо людина не готова використовувати окремі функції, тут фахівчиня радить користуватися кнопковим телефоном без виходу в Інтернет.
Також варто пам’ятати, додає Елліна Шнурко-Табакова, що комунікатори не вважаються супернадійним засобом. "Зараз є платні системи, вони вважаються більш захищеними. І, якщо людина не впевнена в межах своєї приватності, то вона має обирати, що вона може говорити, що не може, і наскільки вона може бути скомпроментованою. Можливо, краще завжди думати: "мене всі слухають".
Фото: з відкритих джерел
