"З підвищенням до мільйона кримінального порогу ще можна погодитись, оскільки Конституційний суд визнав, що у тому варіанті, в якому була ця стаття на момент її скасування, 500 тисяч є непропорційно і неспівмірно. Підвищення до мільйона виглядає обґрунтовано, тому що це орієнтовно відповідає порогу необґрунтованих активів і стягнення їх у дохід держави", – зазначив Олександр Калітенко.
Калітенко наголосив, що в проголосованому законопроєкті санкції не передбачають позбавлення волі.
"Те, що далі трапилося з послабленням санкцій та певними юридичними моментами – це абсолютно неприпустимо. Не буде позбавлення волі, і це дуже критично, тому що відсутня дієва стримувальна санкція, яка б стимулювала чиновників заповнювати декларацію правдиво, а не брехати там", – сказав він.
За словами Калітенка, зараз за брехню в деклараціях на суму від одного до дев'яти мільйонів гривень чекає штраф до 51 тисячі гривень. І ще можуть бути громадські роботи від 150 до 240 годин, що теж не дуже вражає. Також є позбавлення права бути на держслужбі до трьох років.
"Фактично ти нахапався хабарів, не задекларував активи у деклараціях на дев’ять мільйонів, тебе спіймали, і ти просто заплатив півтори тисячі євро і пішов на три роки з держслужби, щоб потім знову повернутися, ніби нічого не сталося, і продовжувати свої недоброчесні практики, оскільки за брехню в деклараціях тепер не саджатимуть. А те покарання у вигляді обмеження волі у вигляді двох років, яке додається з дев’яти мільйонів брехні, є санаторним, тому що там дуже м'який режим", – пояснює він.
Проте юридичний радник Transparency International зауважив, що чиновники можуть уникнути відповідальності, навіть не заплативши штраф за неправдиве декларування.
"Однак навіть такі маленькі штрафи можуть не заплатити, а чиновник буде звільнений взагалі від будь-якої кримінальної відповідальності. Депутати вдались до хитрощів і не внесли цю статтю до корупційних кримінальних правопорушень. Фактично вони не визнали це корупцією. Такі маленькі статті, які називаються кримінальними проступками, оскільки за них дуже маленькі штрафи, передбачають, що можна бути звільненим на на поруки, якщо людина вперше вчинила таке правопорушення, або взагалі її можуть взагалі не притягати до відповідальності у зв'язку з втратою суспільної небезпеки. Це означає, що людина після того, як її спіймали, подає декларацію, втрачає свою суспільну небезпеку і фактично тепер має бути звільнення від відповідальності. І це ще одна шпаринка для уникнення кримінальної відповідальності, оскільки декларанти можуть щиро покаятись, активно сприяти розкриттю порушення і фактично їм нічого за це не буде", – сказав Калітенко.
Калітенко додав, що штраф можна не заплатити ще й тому, що строк давності для розслідування такого правопорушення від його скоєння до набуття вироком законної сили становить лише два роки. Тому що це дуже слабка кримінальна санкція.
"Наприклад, недоброчесний декларант подає декларацію у січні 2021 року, хвиля подачі триває до 1 квітня, і НАЗК у квітні розпочинає чотирьохмісячну перевірку. У вересні знаходить ознаки недоброчесності і недостовірного декларування, передає його до НАБУ, яке розпочинає своє розслідування з обшуками та іншими кримінальними можливостями, які б довели, що об'єкт незадекларований, а використовується, якщо навіть належить третій особі. Потім НАБУ разом з САП передає справу до Вищого антикорупційного суду. Вже у 2022 році починається судове слухання, підготовче засідання, справи по суті слухання, адвокати, можливо, намагаються затягнути процес. Потім є вирок у першій інстанції, який можна ще оскаржити, і апеляція теж його буде розглядати. У підсумку на січень 2023 року, коли сплинуть строки давності, мати ситуацію, коли ще не буде вироку, який би набув законної сили. І тоді декларант абсолютно легально звільняється від кримінальної відповідальності", – пояснив юрист.
Зазначимо, згідно з документом, умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (наразі це від 1,3 до 9 мільйонів гривень – ред.) карається штрафом від 2,5 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі гривень – ред.) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Умисне внесення суб’єктом декларування недостовірних відомостей від 4 тисяч прожиткових мінімумів (наразі 9 мільйонів гривень) карається штрафом від 3 до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів (від 51 до 85 тисяч гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Фото: rada.gov.ua
