За принципом "банкомату": про що Україна домовилася з МВФ

За принципом "банкомату": про що Україна домовилася з МВФ

Про поточний стан справ в українській економіці і про найближчі перспективи розповів Павло Кухта, перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у 2019-2020 роках, у виїзній студії Українського Радіо на форумі "Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса".

0:00 0:00
10
1x

У Мінфіні вже заявили, що закінчено переговори з МВФ щодо бюджету. Павло Кухта коментує: "Це один з кроків, який необхідний для того, аби досягти взаєморозуміння із МВФ, фактично, відновити співпрацю, яка була заморожена останні півроку. Вже є інсайдерська інформація щодо деталей домовленостей. Не можу сказати, перевірена чи ні. Перше, що кажуть інсайдери, – те, що знижено дефіцит бюджету з 6% до 5,3% ВВП. Це десь 30 млрд, здається, скорочення бюджетних видатків чисто за рахунок цього. Плюс є інформація, що МВФ наполіг на перегляді прогнозу щодо розміру ВВП на наступний рік, тому що в нас йде вже другий карантин, очевидно, що темпи зростання будуть нижчими ніж прогнозувалося, тобто треба переглядати макроекономічний прогноз. Ймовірно, що розмір ВВП, який передбачається на наступний рік, з якого розраховується дохідна база бюджету, буде таки нижчим".

Експерт зауважує, що це означає, що кілька десятків мільярдів потрібно списати з видатків бюджету на наступний рік, тому що будуть нижчі доходи.

"Здається, що переглянули графік підвищення мінімальної заробітної плати, тобто тепер це 6000 грн з першого січня; і не з середини січня, а лише з грудня 2021 року підвищення до 6500 грн", – каже Павло Кухта.

Щодо ситуації з економікою країни в цілому Павло каже таке: "Ситуація насправді дзеркальна. Теж цього року навесні прийняли бюджет з великим дефіцитом, щоб підтримати економіку під час епідемії, а потім на цей дефіцит, фактично, не знайшли запозичень, десь співробітництво з МВФ зірвалося, воно не йшло ні шатко, ні валко, запозичення не залучалися. В результаті весь цей дефіцит зараз непрофінансований, у нас бюджетна криза, коли казначейство не всі видатки фінансує. В нас не виконуються ті видатки, які ми самі собі напланували. Щоб цього не повторилося наступного року, нам треба відразу чітко мати співробітництво з МВФ. Якщо ми вирішуємо, що ми з ними співробітничаємо, ми маємо чітко виконувати це співробітництво, і отримувати гроші".

Павло додає, що зараз схема співпраці з МВФ виглядає так: виконали умови – отримали гроші, не виконали – не отримали. Ми працюємо за принципом "банкомату". Якщо ми хочемо взяти ці зобов’язання та мати програму МВФ, треба її використовувати, виконувати умови і отримувати ці гроші наскільки це можливо, щоб максимально відновити платоспроможність. Або ж треба взагалі відмовлятися від програми МВФ і якось по-іншому зменшувати дефіцит бюджету, зауважує експерт.

"Найхибніший шлях – це той, який ми обрали цього року, коли великий дефіцит бюджету створили, в програму МВФ зайшли, щоб його фінансувати, а потім цю програму почали зривати. В чому тоді був сенс робити цей великий дефіцит бюджету і заходити в перемовини з МВФ".

"Наразі зарплати, пенсії, соціальні виплати більш-менш безпечно виглядають. Я б не хотів людей лякати, що їм щось там не заплатять. Я думаю, що багато чого не куплять, точно те, що недобудовано, ті інвестпроєкти, які проінвестовані, профінансовані вже не будуть. Я думаю, що можуть медичні якісь закупівлі не відбутися, тому що там дуже багато видатків не було виконано та профінансовано. Оборонні певні закупівлі можуть не відбутися, там також дуже велика сума невиконаних видатків була". 

Експерт додає, що для нормалізації економічного становища України потрібно швидко виконати умови МВФ – тобто це нормальний бюджет на 2021 рік, ми ніби досягли домовленості, тепер його потрібно прийняти в Раді; відновити антикорупційне законодавство і повернутися до судової реформи та перевантаження верхівки судової влади. "Якщо це швидко виконати, попри те, що ми, скоріш за все, не встигнемо отримати транш МВФ, ми можемо встигнути отримати сигнал від Фонду, що Україна виконала умови, це дозволить нам вийти на зовнішні та внутрішні ринки, залучити більший обсяг запозичень під більш-менш прийнятні відсоткові ставки і профінансувати хоча б частину видатків, зменшивши бюджетну кризу".

Фото: УНІАН