Соціолог Михайло Міщенко про втрату населенням довіри до президента

Про загальну оцінку ситуації в країні

17,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 65,5% — що події розвиваються в неправильному напрямі (решта опитаних не змогли визначитися з відповіддю). 

Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко пояснює, що такі показники — це загальна емоційна оцінка ситуації, а також оцінка того, наскільки виправдовуються чи не виправдовуються сподівання людей.

"Ніхто не знає, що таке правильний, а що — неправильний напрямок розвитку ситуації. Але таким чином люди реагують на загальну ситуацію в країні. Це не є більшість людей восени 2019 року.  Після зміни влади більшість людей вважали, що події розвиваються у правильному напрямку. Очевидно, вони пов'язували це зі сподіваннями на швидкі позитивні зміни. Але оскільки ці очікування не виправдалися, то тепер ми бачимо зовсім іншу оцінку і більшість вважає, що події розвиваються у неправильному напрямку", — сказав він. 

Крім того, 19,5% українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років. 50% вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, а 20% — що Україна не здатна подолати існуючі проблеми (решта — не визначилися).

"Люди переважно зберігають поміркований оптимізм і вважають, що проблеми будуть вирішені, хоча не так швидко, як хотілося б", — коментує Міщенко. 

Про довіру до державних та суспільних інститутів та окремих політиків

Серед державних та суспільних інститутів частіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 66% опитаних), Церкви (62%), Державної служби з надзвичайних ситуацій (60%), волонтерських організацій (60%), Державної прикордонної служби (55%), Голови міста (селища, села), в якому проживає респондент (54%), Національної гвардії України (52%), добровольчих батальйонів (52%), ради міста (селища, села), в якому проживає респондент (50%).

"Не так давно ми почали ставити показники "голова міста чи селища" і "місцева рада", але симптоматично те, що високий рівень довіри до місцевої влади пояснює, чому регіональні партії на останніх місцевих виборах мали таку високу підтримку. Загалом люди схильні довіряти більше місцевій владі, ніж загальнонаціональній. І це є наслідком реформи децентралізації", — зазначив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова. 

Щодо рівня довіри до Збройних Сил України, Нацгвардії та добровольчих батальйонів Міщенко зауважує, що оскільки це інститути, які здійснюють захист нашої країни, тому їм довіряють найбільше.  

Недовіра частіше висловлюється державному апарату (чиновникам), яким не довіряють їм 79% опитаних, ЗМІ Росії (79%), Верховній Раді України (76%), судам (судовій системі загалом) (75%), Уряду України (75%), політичним партіям (73%), комерційним банкам (73%), Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) (72,5%), Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК) (71%), Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (70%), Вищому антикорупційному суду (70%), Прокуратурі (70%), Конституційному Суду України (65%), Національному банку України (64%), місцевим судам (63%), Верховному Суду (63%), Президенту України (60%), профспілкам (54%), Національній поліції (53%), Службі безпеки України (51%).

По довіру до політиків 

Більшість респондентів висловлюють недовіру до всіх політиків, чиє прізвище було представлене в опитувальнику. Дещо частіше порівняно з іншими політиками довіра висловлюється Володимиру Зеленському (йому довіряють 33%, однак не довіряють — 62%) та Дмитрові Разумкову (відповідно 30% і 57%). 

Міщенко зазначає, що українським політикам не довіряли практично завжди, якщо ставити питання про політику загалом. 

"Як правило, сплеск довіри до переможця відбувався після президентських виборів. Це стосувалося усіх президентів, але зі Зеленським це було особливо помітно. Очевидно, що нам потрібно робити щось з нашим політичним класом, який протягом кількох десятиліть не може заслужити довіру з боку наших громадян. Крім того, ми спостерігаємо зниження довіри до президента Зеленського, якому тепер не довіряє 62% опитаних і довіряє 33%. Ці показники помітно менші, ніж це було влітку.  І рівень довіри до політичних опонентів Зеленського ще нижчий. Але загалом рівень довіри до влади став помітно нижчим і зараз ситуація пошуку політичної альтернативи має місце", — сказав він.  

Графіка та фото: Центр Разумкова, Укрінформ