Про послання президента перед виборами
За формою це корисні речі для країни. Послання про зовнішнє і внутрішнє становище в країні – це обов’язкова конституційна норма, яку слід виконувати щорічно до 31 березня. Тому це послання було виголошене із запізненням на 7 місяців. Але за змістом це виглядає більше як передвиборча агітація. Найбільше мене знітила поїздка депутатської фракції на Донбас. Ця технологія подіє на своїх прихильників. Радикально це не змінить ситуацію на виборах. Команда президента скоріше за все не виграє жодних виборів міських голів в обласних центрах. Їхнім кандидатам важко конкурувати з чинними міськими головами. Вони трішки запізнилися з представленням своєї програми. Крім того, немає потужної лави запасних.
Про опитування президента
Повноваження президента чітко окреслені в Конституції. Він посадова особа, про яку немає спеціального закону. Тобто його повноваження вичерпуються 106 статтею Конституції. Президент може запитати людей на референдумі, але за умови, якщо є народна ініціатива з цього питання. Опитування президент може провести через спеціальні заклади: Інститут стратегічних досліджень, Інститут соціології. Вони вже фінансуються з держави. Крім того, президент не може здійснювати свої повноваження не за кошти передбачені на його діяльність. Близько 1 млрд гривень іде на фінансування Офісу президента і близько 3 млрд – на Державне управління справами при Президенті. Тому тут 2 найслабкіші позиції: це відбувається одночасно з виборами, бо це не відповідає закону про Виборчий кодекс і це відбувається за кошти приватної особи чи партії. Тепер до суті запитань. За Конституцією навіть референдум не можна проводити з деяких питань: це питання амністії, податків та бюджету. Тому питання створення вільної економічної зони не для референдуму, а для фахівців. Так само є проблема з Будапештським меморандумом. Верховна рада вже зверталися до наших гарантів, які не дуже виконують свої зобов’язання. Щодо скорочення кількості депутатів, то це питання вже виносилося на референдум. Очевидно, що люди знову погодяться, що їхню кількість слід скоротити.
Про перепис населення
Нам конче потрібен перепис населення. У нас був єдиний перепис у 2001 році. Перепис придумала ООН і це наш обов’язок його провести. За ним досліджується ряд важливих питань, таких як соціальний стан, етнічний стан тощо. Я впевнений, якби зараз провести перепис, то російська національна меншина чисельно зменшиться, угорська національна меншина чисельно зменшиться, кількість людей, які розмовляють російською мовою також зменшиться. Тому перепис є надважливим на сьогодні.
Про епідемію коронавірусу
Найбільше проблема пов’язана з помилками влади і з ментальністю українського народу. Я маю на увазі подвійні стандарти до суспільства. Спочатку були надто жорсткі обмеження, як то заборона роботи оптових ринків, сільськогосподарських ринків. Багатьом містянам не було, що купити, а фермери втратили увесь урожай. Перша помилка – це серйозний удар по малому бізнесу, фермерству тощо. По-друге, на першому етапі влада перегнула палку щодо обмежень прогулянок у парках, у той час як сама літала за кордон, відкривала ресторани тощо. І оцей момент накопичувального несприйняття цих заборон вирвався через протести мерів. Якби були чіткі зрозумілі стандарти, які би всі як один виконували, тоді я за те, щоб була система штрафів і відповідальності. Громадський транспорт я би не зупиняв, але за умови чіткого контролю кількості людей, яка там знаходиться. Тобто слід ввести сувору систему карантину, але яка би дійсно не знищила малий і середній бізнес. Карантин має бути один для всіх. Якщо ми його оголосили, то всі його дотримуються.
.jpg)
Про участь у виборах мера Києва
Місія міського голови – це зробити так, щоб кияни через інститути влади впливали на прийняття рішень. Моя місія, як людини, яка творила законодавство в системі місцевого самоврядування, полягає в тому, щоб повернути Київ киянам. Сьогодні забудовники, представники олігархічних груп керують містом. Ми взагалі повинні не чути й не бачити міського голову. Він повинен діяти у відповідності до інститутів і управлінських механізмів, які є. У Києві відсутня система прийняття рішень. Фейкові громадські слухання. Неможливо зареєструвати петицію через застарілі програми. Міський голова не повинен ходити перевіряти труби. Він повинен зробити модель, за якою кожен на своєму місці працюватиме. Київрада його при цьому контролює, а громада знатиме, куди виділяються гроші. Сьогодні місто не зробило три дуже важливі речі: це Генплан, територіальна система зонування міста і детальні плани забудови.
Про транспортну проблему на Троєщині
Подільсько-Воскресенський міст в теорії виглядає симпатичним першим кроком до допомоги Троєщині. Але на практиці проєкт розроблявся в 1996 році. Сьогодні з’їзд на Глибочицьку передбачає зовсім іншу розв’язку, тому що він повністю паралізує і Поділ, і Оболонь. Поки що розв’язки немає. Ще складніша історія з боку Троєщини. Коли будувався міст, задум був розвантажити Броварський напрямок, Лівобережний тощо. Потім коли зупинився процес, почалася забудова тієї сторони. Тому той проєкт, який зараз озвучений – це проєкт на новий житловий масив, який вже народ хоче будувати. Він не йде на Троєщину. Треба знайти вихід із ситуації і повернутися в проєкт дев’яностих років. Крім того, ніхто не бачив жодного документу проєкту метро на Троєщину. Всі про нього говорять, але проєкту немає.
Про проєкт новий закону про столицю
Закон треба освіжити. Там є дуже багато застарілих норм. Я бачу набагато меншу Київраду – скажімо 50 осіб, але я бачу районні ради. Зараз район Києва – це як середньостатична область в Україні. І там ніхто не контролює районну адміністрацію. Ми обираємо райради, вони формують виконком, а не райадміністрацію, і райрада його контролює. На рівні Києва я теж противник розділення повноважень. Міський голова має бути головою КМДА, але в системі контрольних функцій звичайно і Київрада контролює і районні ради. Крім того, необхідно прийняти статут міста.
Фото: Микола Томенко
