Низька явка молоді на голосування: рецепт вирішення питання

Низька явка молоді на голосування: рецепт вирішення питання

Про причини аполітичності молодих людей та чому важливо, аби молодь приходила на вибори в ефірі Українського радіо розповідає координаторка ініціативи #вліпизасебе Світлана Колодій.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Центр спільних дій спільно з громадської організацією Global Office в рамках кампанії #вліпизасебе випустили відеоманіфест BAYDUZHE, який закликає молодь проголосувати на місцевих виборах 25 жовтня. Причиною є надзвичайно низька виборча активність: за даними Центру Разумкова, минулого року на парламентських виборах проголосувало лише 27% української молоді.

За 2 тижні відео зібрало понад 820 000 переглядів на YouTube та знайшло підтримку серед сотні тисяч українців щодо проблеми низької явки молоді на виборах. "Опитування показують тенденцію, що молодь менше бере участь у політичному житті навіть через систему виборів. І оцей показник, який був минулого року на парламентських виборах   27 % віку 18-29 років – це найнижчий показник за всю історію незалежної України. Тому звичайно ми апелюємо до молоді, аби вона теж приходила на вибори. Не тому, що це якась специфічна категорія, а тому, що в цій категорії у нас є найнижча явка. І це провокує те, що інтереси молоді не представлені в політиці, ми не знаємо, що саме хоче молодь. І таким чином у нас міста більше для автомобілістів або для людей пенсійного віку, ніж для молоді. Ми хотіли говорити з молоддю її мовою. Під "вліпизасебе" ми маємо на увазі заклик прийти на виборчу дільницю і вліпити за себе галочку в бюлетені. Хотілося виглядати не тривіально і викликати якусь реакцію. Думаю, нам вдалося",   зазначає Світлана Колодій.

Перед кожними виборами як правило починаються ширитися заклики  на кшталт: "забери в бабусі паспорт", мовляв люди старшого віку своєю високою явкою визначають те, як житиме країна. Натомість молоді люди, яким в цій країні ще жити й жити взагалі ніяк не впливають на ситуацію. Разом з тим ми бачимо низьку явку молоді на виборах. "Зараз молоддю вважаються люди від 18 до 29 років. Це європейський підхід. Раніше у нас молодь визначалася до 35 років. Щодо закликів забрати у бабусь паспорт, то це більше політичні технології партій чи людей, які хочуть побудувати якісь бар’єри між людьми або викликати певну долю агресії. Я не закликаю жодним чином до цього,  а навпаки вважаю, що усі громадяни мають ходити на вибори. Ми говоримо про молодь, тому що вона не вірить, що їхній голос щось змінить. Молоді люди не довіряють тому, що місцеві депутати, яких вони оберуть зможуть відстоювати їхні інтереси і вони в принципі не розуміють, як працює міська влада. Не розуміють, що депутати міської ради – це люди, які не отримують заробітну плату і що вони мають представляти інтереси громади, яка їх обирає. І що саме на місцевому рівні вирішується більшість питань, пов’язаних з інфраструктурою. На молодь впливають в першу чергу батьки. Більшість молоді і людей у віці 30-35 менше ходять на вибори, тому їхній вплив і те, що вони кажуть своїм дітям призводить до малої явки. Формальна освіта у школі та університеті мала би давати іншу думку, що ти можеш в цій країні голосувати, можеш бути обраним, політика – це не завжди брудно. Школа має давати знання не лише з фізики чи математики, а й розповідати про те, як функціонує світ, держава і які права та обов’язки є в людини",  пояснює Світлана Колодій.

Фото: Світлана Колодій, Свої.City