У Верховній Раді пропонують створити Національний штаб протидії біологічним загрозам

У Верховній Раді пропонують створити Національний штаб протидії біологічним загрозам

19 жовтня у Верховній Раді депутати зареєстрували проект постанови № 4228, яким пропонують створити Національний штаб протидії біологічним загрозам, зокрема коронавірусу. Про його необхідність та шляхи подолання епідемії у країні в ефірі Українського радіо розповів президент Українського медичного клубу, заслужений працівник охорони здоров’я Іван Сорока.

0:00 0:00
10
1x

Чи потрібен в Україні подібний штаб

На мою думку, займатися реалізацією проектів по ліквідації епідемій потрібно. Треба брати справу в руки і працювати. На думку фахівців і експертів української медичної спільноти, ми не зробили дуже багато речей, які б мали зробити за той час, який нам був відпущений спокійним періодом. Треба було дбати про створення резервів, додаткових плр-лабораторій, про забезпечення лікарів засобами індивідуального захисту, про їхню матеріальну підтримку, про технічне забезпечення, про купівлю польових шпиталів, які могли б стати у пригоді під час погіршення ситуації. На жаль, цього не було зроблено, а тепер ми з різним штабами будемо намагатися щось реалізувати. Сподіваюсь, що суспільство на це відреагує адекватними діями і реакціями.

Про те, де була допущена найбільша помилка

Помилок було допущено багато. По-перше, – інформаційна політика – людям не донесли про складність ситуації. По-друге, не зробили висновків з економічної ситуації. Населенню треба було дати можливість протриматися в карантинних заходах трошки більше, але держава у цій ситуації мала стимулювати економіку, щоб створити економічну подушку для бізнесменів та їхніх працівників. Не були створені резерви виробів медичного призначення і лікарських засобів, які могли б бути зараз корисними. Томографи і апарати закупили, вони надійдуть в кінці року в країну, але ж треба підготувати кадри, зробити так, щоб люди, які опікуються пацієнтами, мали можливість ефективно надавати допомогу хворим. Найважливіше – терапевтів і педіатрів фінансово не забезпечили, хоча вони є першою ланкою, яка бере на себе удар коронавірусної епідемії. Лікарі сімейної медицини – ті люди, які могли б забезпечити амбулаторне лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою, щоб дати можливість підготуватися другій ланці – лікарням. Лікарі первинної ланки мають розподіляти випадки на ті, які потребують стаціонарного лікування і ті, які - ні. Тепер ми знаємо з практики, що майже у 80% випадків пацієнти могли б лікуватися амбулаторно. Але у лікарів мали бути пульсоксиметри, щоб визначати рівень кисню в крові. В амбулаторіях мали б бути фонди кисневих концентраторів, щоб люди, які не потребують екстреної допомоги, але мають необхідність кисневої терапії, її отримували.

Чи можна попередити поширення Covid-19

Є медичний аспект, а є – управлінський. Потрібно забезпечити лікарів, щоб вони самі не хворіли, адже вони перші, хто опиняється у зоні ризику. По-друге, зробити все, щоб люди, які мають контакт з хворими, могли ефективно отримати діагностику. Збільшити ПЛР-тестування, але для цього потрібно збільшити кількість лаборантів і лабораторій. Зробити так, щоб контакти хворих були контрольованими, щоб перервати епідемічний ланцюг.

Чи потрібно закуповувати російську вакцину

Я думаю, що є можливості закуповувати вакцину і в інших країнах, в інших виробників.

Чи можливе масове тестування населення на Covid-19

При належній організації це має бути виконано. Ми знаходимося на десь на 110 місці у світі за рівнем тестування населення. Це неприпустима ситуація. Україна має тестувати своїх громадян більшими темпами, щоб дати їм можливість одужати, надати правильне лікування і забезпечити ефективну роботу всіх ланок народного господарства.

Про скандал навколо грошей з антикоронавірусного фонду

Епідемія – це війна. Хочу, щоб ці злочини були прирівняні до військових злочинів.

Фото: pixabay.com