Мобільний додаток

Призов "Осінь-2020": серед найгостріших проблем − оповіщення призовників

24.09.2020 р., 14:00

Військовий експерт Олег Жданов в ефірі Українського радіо розповідає про нововведення цьогорічного призову на строкову службу та розповідає на якому етапі перебуває перехід до професійної армії.

З осені стартує черговий призов на строкову службу. Наразі юнакам від 18 до 27 років надсилають повістки для обов’язкового проходження медичного огляду. Вчора Кабінет міністрів визначив чисельність громадян, які підлягають призову на строкову військову службу до кінця року. То ж восени цього року призвуть на військову службу 13570 українців. ДО ЗСУ призвуть 7500 осіб, до Нацгвардії – 4970, до Державної прикордонної служби – 500 осіб і до Державної спецслужби транспорту – 600.

Показники призову зменшені на півтори тисячі від запланованих. Олег Жданов пояснює, чим обґрунтоване таке зменшення: "Збройні Сили України будуть оптимізувати свою структуру і скорочувати посади, які на сьогодні не потрібні. Це буде визначатися на місцях, в бригадах, де є некомплект особового складу. За рахунок скорочення посад, які не заповнені на сьогодні, скоротиться і загальна чисельність призовників для того, щоб підвищити укомплектованість підрозділів ЗСУ".

На питання, чи доречний призов під час пандемії і які заходи захисту будуть у військоматах експерт зазначає: "Призов вкрай необхідний, оскільки Збройні Сили забезпечують життєдіяльність за рахунок призовників на строкову службу. Це несення служби у внутрішньому наряді, караулі та виконання другорядних робіт та завдань. На сьогодні вони не можуть відмовитися від призову. Щодо пандемії, то у віці 18-27 років, відповідно до статистики, спостерігається найменше ураження людей цим вірусом. Збройні Сили здатні забезпечити умови для запобігання контакту з хворими людьми. Є ціла мережа медичних закладів і ЗСУ і Нацгвардії і в прикордонній службі, тому панікувати не варто".

Олег Жданов розповідає, на якому етапі ми зупинилися у питанні переходу до професійної армії: "Ми повертаємося до військової реформи, якої на сьогодні немає. Дуже важко оцінити, на якому ми етапі. У нас скорочення призову іде не за рахунок збільшення кількості контрактників, а за рахунок оптимізації чисельності Збройних Сил, тобто скорочення посад, які не потрібні на сьогодні. Поки Генштаб або Міноборони не надасть суспільству модель Збройних сил, яку ми будуємо, нам буде дуже важко оцінити, де ми знаходимося в даний час і скільки нам ще рухатися до кінцевого результату. Разом з тим реформа триває точково. Є важливі кроки, як от перехід на J-структуру планування організації та ведення бойових дій. До речі, вона зараз відпрацьовується на практиці у ході навчань "Об’єднані зусилля". А є незначні кроки, як от перехід на нові зразки форми одягу. Але це не системне явище. Немає плану розвитку Збройних Сил. Це лише окремі дії – важливі і неважливі. Суспільство зрозуміло, що без Збройних Сил суверенітет держави зберегти неможливо. На сьогодні велика кількість громадян розуміє, що армію потрібно модернізувати, реструктурувати і підганяти під стандарти сьогодення не лише в чисельності, але і в якості озброєння".

15 вересня Рада ухвалила за основу законопроєкт про призов резервістів. Правозахисники скептично оцінили цей документ і побачили там низку порушень прав людей. "У резерв потрапляють усі люди, які прийшли військову підготовку і отримали військово-облікову спеціальність. А далі за віком вони поділяються на категорії: перша, друга, третя і четверта – це запас, а після досягнення 60-річного віку  вони виходять у відставку. Ще є оперативний резерв першої черги. Це люди, які мають бойовий досвід і за станом здоров’я відповідають нормам призову. Цих людей призиватимуть в першу чергу, коли буде оголошено особливий період – період підготовки до відсічі збройної агресії зовнішнього ворога. Якщо є загроза і оголошується особливий період, президент має оголосити мобілізацію: повну або часткову. Тоді ніхто не запитує хочеш ти служити чи не хочеш. Якщо в особи військова облікова спеціальність підпадає під мобілізацію, то її призивають на службу. Слід зазначити, що зараз вручення повісток розширили. Їх вручають не лише особисто під підпис і родичам першої лінії. Зараз їх має право вручати роботодавець, органи місцевого самоврядування і представники правоохоронних органів. Тобто повістку може вручити будь-хто і людина має все кинути і піти. Даний законопроєкт створює колізію, коли президент у мирний час може призивати резервістів першої черги на 6 місяців. Скільки разів можна їх призивати, куди саме, хто оплачуватиме середню заробітну плату і за яких рахунок надаватимуться пільги резервісту та членам його родини не зрозуміло. У мирний час  резервістів відповідно до графіку, який складає Генштаб повинні призивати на планові збори підвищення кваліфікації і  бойових навичок. Ці збори проводяться з інтервалом 1-2-3 роки залежно від важливості військово-облікової спеціальності", – зазначає експерт.

Фото Олег Жданов Радіо Свобода

Призов "Осінь-2020": серед найгостріших проблем − оповіщення призовників

Новини по темі