18 вересня померла суддя Верховного суду США Рут Гінзбург. Для багатьох вона була іконою боротьби за права людини. Дональд Трамп висловив надію що новий суддя буде затверджений до чергових виборів президента, які мають відбутися в листопаді. Чи буде це зроблено і чому це аж так важливо пояснює експерт: "Перипетії з Верховним Судом в США не є чимось новим. Можна говорити про дедалі більший політичний тиск на суд і спроби перевести його у більш праву площину. Призначення нового судді до виборів багато експертів в США вважає загрозою правосуддя і той Верховний Суд, який ми знаємо може просто припинити своє існування. Згідно з соцопитуваннями більша половина населення Америки виступає за те, щоб це місце було надане комусь вже після проведення виборів. Якщо Трамп не дотримається цієї лінії, то це ще раз покаже, що суспільна думка і суспільні проблеми турбують його менше, ніж політичні інтереси. У Трампа є вірна база, яка підтримає його за будь-яких умов. Тому говорити, що це якимось чином вплине на результати виборів важко. Проте це може стати ще одним дзвіночком, якою може бути політика Трампа далі, якщо він переможе на виборах. Це також може нівелювати собою тему змін у системі правосуддя в США та її підлаштування під політичну площину, що є безпрецедентним та неприпустимим, оскільки правосуддя має бути нейтральним".
Від Верховного Суду США залежать дійсно важливі питання. У 2000 році цей суд вирішував, хто буде президентом США, коли різниця між Бушом і Гором звелася всього до кількох сотень голосів. Артур Колдомасов аналізує, чи може виникнути схоже ситуація у листопаді цього року: "Не можна виключати такий варіант. Трамп перестрахує себе і свої шанси на перемогу, якщо призначить на вакантне місце когось близького до своєї команди. Політизація правосуддя призведе до непередбачуваних наслідків і велика кількість рішень матиме політичну площину, відтак велика кількість питань можуть вирішуватися не на користь суспільства, а на догоду президента США".
Рут Гінзбург вдалося вплинути на долі мільйонів жінок і справити значний вплив на американське законодавство. "Вона була своєрідним феноменом – символом змін для Сполучених штатів. Ця людина працювала у напрямку кращого захисту прав жінок і людей загалом. Вона стала другою жінкою, призначеною до Верховного суду, що теж було певною мірою історичною подією. З її смертю пішла ціла епоха побудови демократії в США до того рівня, який ми зараз знаємо", – зазначає експерт.
Артур Колдомасов прогнозує кого Трамп може висунути на цю посаду: "Лідеркою у всіх передбаченнях та найбільш імовірною кандидаткою вважається 48-річна Емі Коні Барретт. Вона відома своїми науковими публікаціями, де висловлює чітку консервативну позицію, що власне і привабило Трампа. Другою кандидаткою вважають 52-річну суддю кубино-американського походження Барбару Лагоу, яка відома представленням кубинської сім’ї в суді, коли виграла її справу у 2000 році. Третьою кандидаткою є ікона консервативної Америки 51-річна Джоан Ларсен. До 2015 року вона була відома як науковець університету Мічигану, поки їй не надали можливість засідати у Верховному суді штату. Трамп раніше заявив, що висуватиме на цю посаду жінку, тому усі дивляться в цей бік. Якщо говорити про політику у Вашингтоні, то зрозуміло, що кандидатура, яку просуватиме президент скоріше за все і стане суддею Верховного Суду. Звісно це рішення не влаштовуватиме велику кількість людей, оскільки усі ці персони є представниками консервативного крила і, на жаль, можна вже говорити про значне зміщення балансу у Верховному суді, що вплине на прийняття рішень".
На фото Рут Гінзбург Главком
