Можливі відставки в уряді. Що відбувається в економічному блоці, коментують депутат від "Слуги народу" Гетманцев та депутат від "Голосу" Железняк

Можливі відставки в уряді. Що відбувається в економічному блоці, коментують депутат від "Слуги народу" Гетманцев та депутат від "Голосу"  Железняк

У вересні уряд Дениса Шмигаля перетне символічну піврічну позначку. Майже увесь цей відрізок часу Кабінет Міністрів продовжував доукомплектовуватися, подекуди, зі скандалами, як, наприклад, призначення нинішнього в.о. Міністра освіти Сергія Шкарлета. З часів минулого уряду свої крісла зберегли міністр МВС Арсен Аваков, міністр юстиції Денис Малюська та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. І ось на початку нової парламентської сесії у провладній політсилі вже заговорили про певні кадрові ротації в Кабміні.

0:00 0:00
10
1x

Заяви в СН про можливі ротації в уряді

Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія в ефірі одного з телеканалів заявив, що не виключає у найближчій перспективі кадрових ротацій в економічному блоці Кабміну. "Я не виключаю, я думаю, що до осені точно можуть бути якісь ротації по окремим міністерствам. Можу навіть спрогнозувати: два-три міністерства" – зазначив він.

Перший віцеспікер Верховної ради Руслан Стефанчук назвав прізвища кандидатів на заміну: це – міністри економіки Ігор Петрашко і міністр фінансів Сергій Марченко. Він зазначив, що рішення прийматимуться після 15 вересня, коли уряд запропонує парламенту проєкт Державного бюджету на 2021 рік. "Усе буде залежати від одного, наскільки ефективно і якісно буде проведено роботу над проєктом Державного бюджету України і наскільки парламенту буде запропоновано нові підходи щодо подолання наслідків, спричинених COVID-19".

Нагадаємо, Петрашка призначали 17 березня, а Марченко обіймає посаду очільника Мінфіну з 30 березня.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев в ефірі Українського радіо прокоментував, чому саме у провладній політсилі виникли запитання до зазначених керівників відомств: "Багато питань і незадоволень є з боку громадян і з боку депутатського корпусу. Щодо міністра економіки, то напевно, нам би хотілось мати тверду програму розвитку вітчизняної економіки, ми би хотіли розуміти куди ми рухаємось".
Гетманцев уточнює, що є загальна програма, але вона не досить опрацьована, зокрема, в контексті розвитку промисловості. "В 2019 році у нас було 34 відсотки сировинного експорту. В Польщі цей показник складає 2 відсотки, в Туреччині – 5%. Наприклад, у нас в 2010 році, було 15%. Тобто наша економіка, дуже стрімко перетворилась на сировинну економіку, яка залежить від цін на зовнішніх ринках і просто віддає сировину нашим партнерам. Однак, Міністр економіки не може нам відповісти, як змінити цю ситуацію. Так само, як Міністр фінансів не може відповісти яким чином ми будемо зменшувати навантаження на Фонд оплати праці", – говорить він.
Обговорювати імена можливих кандидатур на посади зазначених міністрів Гетманцев не став, тому що ці посади поки що не вакантні. "Рішення про їх звільнення не прийнято, можливо воно буде дискутуватись, якщо ми не знайдемо іншого виходу з ситуації, що склалась", – зазначив депутат.

Данило Гетманцев

Про "діру в бюджеті" та гроші на освіту

Наприкінці літа прем’єр-міністр Денис Шмигаль в інтерв’ю "Українформу" запевнив, що в бюджеті країни "діри" немає", а є плановий дефіцит бюджету в розмірі 7,5% ВВП". "Ця сума погоджена з нашими міжнародними партнерами та кредиторами. Вона відносно невисока, якщо порівнювати з окремими європейськими країнами, де дефіцит бюджету сягає навіть 10-14%", – зазначив він. 

"Діра" в бюджеті, це – абсолютний міф, що роздмухується опозицією і псевдоекспертами"– говорить голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. 

У цьому році, погоджується він, дефіцит бюджету безпрецедентно великий, але, він менший, ніж в інших державах: "І виник він саме через коронавірус. "Дірою" нашу ситуацію можна було б назвати, аби був розрив в доходній частині – все що ми запланували і що фактично отримуємо. Дійсно, в першому кварталі таке було. Але, в квітні ми внесли зміни до держбюджету, ми скоротили видатки, ми скоротили дохідну частину і сьогодні у нас перевиконання дохідної частини бюджету. Тому, жодних проблем немає", – запевняє Гетманцев.

Депутат від "Голосу", перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк – іншої думки. "Факт перший: "діра" в бюджеті, або дефіцит бюджету, складає більше 300 мільярдів гривень. І цей факт визнає і Уряд, і коаліція. Факт другий: у нас є невиконання дохідної частини бюджету. В цифрах показник, останні місяці, коаліція приховує. І маніпуляція тут дуже видна. Це – був план, вони його зменшили. Умовно кажучи, ми мали заробити 20 мільярдів, вони цей рівень занизили до 15-ти. А зараз кажуть – дивіться, ми ж виконуємо 16-ть мільярдів, перевищуючи план, перевиконуємо дохідну частину. Однак. Вирахувавши 16-ть від 20-ти, маємо щомісячний дефіцит в 4 мільярди… І останній Комітет, коли ми розглядали питання і Митниці, і податкові показники, то він показав, що у нас держава заробляє менше".

Третім фактом Железнак назвиває те, що нестачу грошей в бюджеті, уряд заморозив деякі виплати на літні програми. "Уряд вже, більше як на 70 мільярдів гривень не профінансував те, що обіцяв – десь - будівництво школи, десь – спортивного комплексу і т.д. Саме за рахунок такої "економії", вони намагаються залатати ту діру в бюджеті".

Прикладом, як він каже, "цинічної економії" депутат назвиває економію на освіті: "Коли навіть виконуючий обов’язки міністра освіти сам говорить, що у них з фонду забрали 5-ть мільярдів гривень до КовідФонду, а на перше вересня дали нуль", – розповідає Железняк.

Ярослав Железняк, фото - Фейсбук

"Це питання до Кабінету Міністрів в цілому, але, і безпосередньо до куруйочого освітні заклади Міністра, – каже Данило Гетманцев, – заклади освіти перебувають на балансі органів місцевого самоврядування і, на мій погляд, пішли по найпростішому шляху переклавши всі ці заходи на органи місцевого самоврядування. Однак, обставини такого рішення, підстави до прийняття такого рішення треба таки з’ясовувати в Кабінеті міністрів", – переконаний він.

Про витрати "Ковід Фонду" та чи вистачить у ньому грошей на другу хвилю пандемії?

Ще один пункт в економічному блоці, який має широке суспільне обговорення – "Ковід Фонд", на який з початком карантину виділили близько 60 мільярдів гривень.
"Ці гроші повинні були піти на маски, на дезінфектори, на виплати лікарям. Замість цього, багато з цих грошей було витрачено на дороги, на якісь незрозумілі закупівлі. І станом на зараз, коли ми очікуємо другу хвилю вірусу, цих грошей точно вже не вистачає. Скільки їх було витрачено, скільки їх має залишитись – ніхто не знає, бо Міністерство Фінансів приховує цей аудит не тільки перед нами, а й від Міжнародного Валютного фонду", – розповідає депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.

Не можна казати, що грошей "Ковід Фонду" може не вистачити, заперечує колезі Гетманцев. "Цей Фонд, це – процес, певне коло суспільних відносин – коли гроші нараховуються Державним казначейством і потім витрачаються. Бюджетні фонди розподілені між розпорядниками, і між Автодором, і Міністерством охорони здоров’я, МВС. Але ж ці гроші не використовуються одночасно. Вони використовуються до кінця року. Тому, на зараз, не можна сказати що гроші "Ковід Фонду" витрачені. Вони не витрачені, бо ці цільові призначення до грудня місяця розписані".

На зараз, "Ковід Фонд" не витрачений навіть наполовину, запевнив голова фінансового комітету.

"Дійсно, близько третини з цього Фонду вже витрачена. Всі інші мають бути витрачені до кінця року. Щодо питання, чи можуть ці гроші в процесі витрачання бути втраченими, можу сказати, що це – неможливо. Це неможливо зробити фізично. Тому що на кінці фінансового року, 31-го грудня, бюджетні рахунки закриваються, і кошти з цих рахунків перераховуються на єдиний казначейський рахунок. Тому там втратитись абсолютно нічого не може. І якщо вони не будуть цього року витрачені, то вони повернуться до держбюджету і будуть витрачені наступного року без будь-яких проблем", – пояснив Данило Гетманцев.

фото - kmu.gov.ua