Вступ-2020: чому абітурієнти знову хочуть бути юристами, менеджерами та філологами?

Вступ-2020: чому абітурієнти знову хочуть бути юристами, менеджерами та філологами?

22 серпня завершився термін подачі документів до вищих навчальних закладів і вчора МОН оприлюднило найпопулярніші спеціальності за кількістю поданих заяв. До трійки лідерів потрапили право, менеджмент та філологія. Наскільки перспективними є ці професії та на що розраховують абітурієнти, отримавши диплом через п’ять років Українське радіо розпитало в експерта програм освіти Українського інституту майбутнього Миколи Скиби.

0:00 0:00
10
1x

"Фокус таких спеціальностей, як право, менеджмент чи філологія в тому, що вони широкі і спектр їх застосування величезний. Наприклад, при кар’єрному зростанні та рівних обставинах, коли кілька людей претендують на якусь кар’єрну посаду, часто віддадуть перевагу тому, хто, крім вузької спеціальності, має розуміння юриспруденції", – розповів Микола Скиба.

Подібна ситуація, як зауважив експерт, й з філологією: "Йдеться про все від ведення блогів, копірайтингу до роботи науковим співробітником. Передусім філолог – це людина, яка знається на текстах". 

"Тому з одного боку такі спеціальності – це безпечна гавань. З іншого боку, треба робити поправку й на те, який пріоритет по університетах, по яких теж орієнтуються на достатньо відомі та потужні. Часто орієнтиром є й друзі, батьки", – наголосив Скиба.

Крім того, зазначив експерт програм освіти,  університети не є прямим доступом до професії. Вони є розвитком загальних компетентностей і м'яких навичок, а доступ до професії дають або тренінгові центри, неформальна освіта, або професійні школи: "В європейських країнах є окремий клас таких закладів, інституцій, які називаються вищі професійні школи. Вони дають звужену спеціальність, яка прив'язана до кон'юнктури на ринку праці". 

"Університет – це про продовження освіти, можливість довибирати. Університети дають можливість працювати. Українські студенти теж часто працюють, хоча рідше – з прив'язкою до того рівня кваліфікації, який вони отримують. Але, тим не менше, це можливість спробувати себе в кількох амплуа і зрештою обрати. І потім вже можливо обрати і пройти кваліфікацію з прив'язкою до професії", – пояснив Микола Скиба. 

Також експерт пояснив, чому в Україні технічні галузі часто не є популярними: "Це люди без голосу. В світі егоїзму ти про себе повинен розповідати історію.В нас дуже мало історій і людей, які б всередині цих професій могли артикулювати. Якби було більше блогів крутих сантехніків, це збільшувати б популярність, адже по грошах ця професія може дати фору тому ж філологу. Тим паче людина такої спеціалізації може знайти себе як в Україні, так і в Польщі і Німеччині”. 

"Проте дуже часто для людей таких спеціальностей не створюються умови і вони працюють, наче люди другого сорту. Дуже часто для офіс-менеджерів створюються дуже класні офісні простори, а для тих, хто працює руками – коворкінги виглядають як непривабливі ангари. Це теж псує репутацію професії, як і стан наших професійно-технічних закладів", – підсумував Микола Скиба.

ФОТО: pixabay