За шантаж і психологічний тиск колекторські компанії виключатимуть з реєстру Нацбанку

За шантаж і психологічний тиск колекторські компанії виключатимуть з реєстру Нацбанку

Про те, що можуть робити колекторські компанії, а за що потраплять під санкції відповідно до нових правил регулювання цього бізнесу в ефірі Українського радіо розповідає юрист і правозахисник Дмитро Єфременко і президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

0:00 0:00
10
1x

Національний банк планує створити реєстр колекторських компаній і оновити підходи до регулювання роботи цього бізнесу в Україні. В якому статусі зараз знаходяться колектори і колекторські фірми пояснює Дмитро Єфременко: "Діяльність колекторів не врегульована жодним законодавчим актом. Разом з тим вона прямо не заборонена законом. Колекторів можна віднести до суб’єктів господарювання, проте за своєю функцією вони нагадують нам більше 90-ті роки". А Андрій Дубас додає: "Людина, яка хоче взяти кредит повинна чітко усвідомлювати, що його слід повернути і що фінансовий стан повинен їй дозволити це зробити. Щодо так званої колекторської діяльності, то в нас немає її регулювання і визначення на відміну від інших країн світу. У багатьох країнах світу є чітко регламентовані норми і навіть так зване ліцензування. В Україні, на жаль, цього немає. Національний банк зараз після процесу спліту, коли під егіду національного регулювання Нацбанку потрапляють фінансові небанківські установи, теж ініціював цю процедуру. Нацбанк ініціював створення реєстру так званих колекторських компаній з відповідними правилами і певними санкціями щодо їх недотримання. Якщо колекторська компанія порушуватиме зазначені умови, її можуть виключити з даного реєстру і всім фінансовим установам в Україні буде заборонено укладати з такою компанією договір".

Чому банкам вигідно співпрацювати з колекторами і як часто фінустанови користуються послугами колекторів пояснює Андрій Дубас: "У договорі є величезна кількість норм про те, що банк має право стягувати заборгованість, звичайно у правовому полі. Якщо це заставний кредит, то об’єктом застави виступає нерухоме чи рухоме майно. Якщо це беззаставний кредит, то в українському законодавстві не заборонено продавати кредит третім юридичним особам. Здебільшого банківські установи користуються такими послугами третіх осіб, коли ці кредити беззаставні і на невелику суму. Банку з маленькою сумою складно починати всю процедуру юридичної складової з позовом до суду та іншими витратами. Тому банк може продати цей кредит з дисконтом, якщо клієнт не йде на контакт, не пропонує реструктуризацію чи пролонгацію кредиту. У Національного банку є чітка вимога – кредити, які мають термін непогашення більше трьох місяців потребують стовідсоткового резервування. Це означає, що власник банку зі свого статутного капіталу повинен відкласти 100% цієї суми, яка була видана в кредиті. Фактично він виступає в даному випадку компенсатором. Тому для банку набагато цікавіше буде розморозити ці статутні кошти, продати з дисконтом, розуміючи, що є кредити, які не повертаються. В нормальним країнах частка неповернутих кредитів не перевищує 10%. В Україні в різний період часу бувало й 80% банківської системи. На сьогодні динаміка йде вниз – 47%".

На питання, чи несуть відповідальність колектори за неетичні способи впливу: шантаж, психологічний тиск Андрій Дубас зазначає: "Не можна передавати інформацію по третім особам і звертатися по стягнення до третіх осіб, які не зазначені поручителями.  Поручитель – це співвідповідальна особа, яка разом із позичальником підписує договір. Станом на сьогодні в Нацбанку розроблена платформа для можливості подання звернень щодо вимагання коштів у третіх осіб".

На фото Андрій Дубас YouTube