Мобільний додаток

Президент ветував закон про мораторій на стягнення "валютних" боргів: що буде з боржниками?

18.08.2020 р., 13:11

З 2014 року в Україні діє мораторій на відчуження житла у валютних боржників, якщо вони живуть у заставній квартирі і не мають іншого житла. Термін дії цього документа спливає 21 жовтня цього року. В кінці червня до парламенту було подано законопроєкт, який продовжував мораторій до кінця 2021 року, до появи особливого закону, в якому буде прописано процедуру реструктуризації боргів за кредитами в іноземній валюті. 16 липня Верховна Рада підтримала цей закон і 23 липня передала його на підпис президентові України Володимиру Зеленському, проте він ветував закон. Цей документ передбачав заборону на примусове виселення боржників із заставлених квартир. Володимир Зеленський пропонує ухвалили закон у новій редакції, мотивуючи це тим, що деякі положення нинішньої редакції не узгоджуються із Конституцією та законами України. Чи варто боржникам готуватися до виселення Українському радіо розповів професор Київської школи економіки Володимир Вахітов.

"З точки зору банків виселення людей з квартир, за які заборгували, є нормальним заходом. Але проблема в тому, що якщо це стає масовим і всі боржники раптом позбудуться своїх квартир, то банки перестають бути просто банками, а стають компаніями, які мають керувати нерухомістю. Для них це є не профільним активом, тому вони намагатимуться ці квартири десь перепродавати. Оскільки це буде масовий викид квартир на ринку, це спричинить падіння цін на ці квартири і банки все одно не зможуть взяти всі гроші, які їм належать", – розповів Володимир Вахітов. 

З іншого боку, як підкреслив експерт, це може спричинити соціальний вибух, тому що люди, беручи в 2007-2008 роках кредити у валюті, до кінця не розуміли, що вони роблять: "Не було розкрито всі ризики, тому банки, які видавали ці кредити, також мають нести частину цих ризиків на собі, а не намагатися їх повністю скинути на боржників. 

З 2007-2008 року банки заробляли гроші на доларових кредитах і коли вони почали роздавати кредити наліво й направо, вони порушували певні норми фінансової стабільності і НБУ також не дивився на структуру боргів цих банків, бо інакше вони б просто не дозволили брати ці борги". 

"Тому зараз є сенс розподілити ці борги між боржниками і банками, а безнадійні борги, мабуть, краще списати або зменшити боргові навантаження. А державі є сенс частково допомогти як банкам, так і людям: не ставити мораторії, а запровадити регулювання про те, що частково такі борги можуть списуватися. Бо з економічної точки зору не буде краще, якщо банки отримають квартири боржників, а люди опиняться на вулиці", – пояснив Вахітов.

Також професор Київської школи економіки досить скептично висловився на рахунок обіцянки Володимира Зеленського запровадити дешеву іпотеку на житло: "Я не розумію, звідки ми на неї братимемо гроші. Вартість іпотеки залежить від інфляційної ставки, а президент обіцяє з одного боку дешеву іпотеку, а з іншого боку каже, що треба девальвувати гривню. Ці дві речі не збігаються. Я не вірю в дешеву іпотеку: можна надрукувати гроші для неї на один рік, але після цього буде інфляція і дешева іпотека не буде нічого означати". 

Наостанок Володимир Вахітов зазначив, які норми вартувало б внести в проєкт закону щодо боргів за валютними кредитами у новій редакції: "Найкраще, що потрібно новій редакції закону з економічної точки зору – це забезпечення можливості реструктуризувати борги і можливість для банків часткового списання боргів. Також є сенс абсолютно чітко прописати якісь часові інтервали, в яких захист від банків буде діяти".

Фото: pixabay 

Президент ветував закон про мораторій на стягнення "валютних" боргів: що буде з боржниками?

Новини по темі