Оптимістично налаштованим людям живеться на перший погляд набагато легше, ніж іншим. Як зберігати це задоволення від життя, навчитися бачити хороше у всьому, коли довкола купа проблем і різних справ пояснює Ірина Губеладзе: "Є люди оптимісти і песимісти. Оптимістам справді жити трішки краще. Увесь секрет у тому, наскільки ми можемо бачити позитивні і негативні сторони будь-якої ситуації. Адже у будь-якій ситуації є як позитив, так і негатив. Оптимісти сфокусовані на позитивних моментах, а песимісти схильні шукати негатив. Це певною мірою залежить від типу нервової системи, але загалом це набуті і запозичені від батьків зразки поведінки. Для того, щоб сфокусуватися на позитивних моментах слід щонайменше зупинитися, зробити паузу і побачити ці позитивні моменти. Адже в шаленому темпі життя ми просто не помічаємо позитиву. Наша психіка побудована таким чином, що ми, як біологічний вид сфокусовані на пошук різних небезпек задля забезпечення виживання".
На питання, що робити, якщо близька людина постійно на негативі і це впливає на якість нашого життя психологиня зазначає: "Оточення нас затягує і ми мимоволі помічаємо по собі, що самі починаємо так міркувати. Це дуже неекологічно і деструктивно. Від таких людей краще віддалятися. З близьким людьми складніше. Люди, які постійно ниють розраховують на те, що їх пожаліють. Якщо ви не жалієте, а ставите конструктивні питання, наприклад, що людина зробила, щоб змінити свій незадовільний стан, вона дезорієнтується, оскільки не очікує таких питань і врешті віддаляється".
ООН на основі різних критеріїв склала перелік найщасливіших країн світу. Серед них Канада, Австралія, Нова Зеландія, Швеція, Данія, Фінляндія, Ісландія та Норвегія. Чому в переліку найщасливіших країн найбільше скандинавських країн пояснює Ірина Губеладзе: "Як відомо в північних країнах доволі короткий світловий день. Ми звикли асоціювати пригнічений стан з осінньо-зимовим періодом, коли мало сонця. Виявляється відчуття щастя залежить не від світлового дня та кількості сонця, а від помірного темпу життя. Люди можуть собі дозволити працювати не в дві зміни і це дає їм час для дрібничок, які роблять їх щасливими. Ми, на жаль, надто поспішаємо, надто швидко біжимо, щоб радіти дрібницям. Ми не дозволяємо собі зупинитися відпочити, адже це історично засуджується в нашій культурі, як неробство і байдикування. Людська природа така, що ми завжди порівнюємо себе з іншими людьми. Це нормально. Ми соціальні істоти і наша самооцінка формується лише на порівнянні з іншими. Є люди, які навмисне жаліються, щоб не зурочити чи напроситися на комплімент чи похвалу. Насправді здобутки є в кожного з нас, так само як і проблеми".
Ірина Губеладзе зазначає, що дуже важливо приділяти час не лише родині чи роботі, а й собі. Це дуже важливо для відновлення сил. Це може бути прогулянка на свіжому повітрі, похід в зоопарк чи заняття спортом. А Марічка Кропатницька ділиться своїм досвідом медитацій: "Медитація впливає не лише на підсвідомість, а й на фізичне тіло. Вона глибоко змінює особистість і сприйняття світу. По-перше, медитувати не обов’язково годинами. Це не нудно і доступно для кожного від самого малечку до старшого віку. Перша техніка це медитація мовчазного свідка. Слід заплющити очі і прислухатися до того, що вас оточує – звуки, запахи тощо. Далі слід поспостерігати за своїми фізичними і емоційними відчуттями. Ця техніка дозволяє поглянути на певну ситуацію відсторонено і прийняти правильне рішення. Ще одна техніка – це практика глибокого дихання. Вона дуже заспокоює. ВООЗ рекомендує глибоке дихання для зняття стресу та покращення самопочуття. Ці вправи слід виконувати щодня хоча б по п’ять хвилин і результат не забариться".
На фото: Ірина Губеладзе, День
