Мобільний додаток

"Зеленський - не воїн": Степан Гавриш про проблеми перемир’я на Донбасі

27.07.2020 р., 22:33

У ніч із неділі на понеділок на Донбасі розпочалося чергове перемир’я. Чи можна стверджувати, що воно буде повним та всеосяжним, спираючись на невдалі попередні приклади? Яку допомогу нам можуть надати США як основний військово-політичний союзник України? Про усе це в ефірі Українського радіо розповідає перший заступник секретаря РНБО у період з 2008 по 2011 роки Степан Гавриш.

"Перемир’я під великою загрозою і справа не в тому, що сьогодні терористи двічі обстріляли українські позиції, провокуючи їх на відповідь. Проблема у тому, що Росія фактично вийшла із Мінського процесу заявою Пєскова про те, що Росія не може гарантувати перемир’я на Донбасі після телефонних перемовин між Зеленським та Путіним. Очевидно, це зроблено з єдиною метою, щоб показати, що Київ має домовлятися із військово-політичним керівництвом ОРДЛО і з ним вести будь-які, в даному випадку не перемовини, а торги, щодо припинення обстрілів. Це спосіб загнати в кут безпосередньо президента та його команду, і заставити все ж таки оформити і в політичному, і в юридичному сенсі громадянську війну між українцями, почавши перемовини напряму з окупованим Росією Донбасом", – розповідає Степан Гавриш.

Експерт заявляє, що мета Москви – будь-якою ціною паралізувати українську державність і державу. "В цілому, не дати можливості владі розвернути будь-які реформи і створити умови для серйозного конфлікту на рівні, перш за все, військовому. З другого боку, створити громадянсько-політичний конфлікт, використовуючи працюючих політичних агентів в Україні, перш за все, їхні політичні партії, політичні групи, в тому числі і місцевого рівня на території України вздовж лінії розмежування. Є велика проблема, пов’язана з тим, що президент Зеленський не воїн. Він не збирається воювати. Вся його команда підбиралася таким чином, що там немає людей, здатних до побудови воєнної стратегії. Я не кажу про яструбів, про тих, хто будь-якою ціною заявляє про необхідність воювати з Росією, оскільки питання війни не є лише питанням обміну пострілами, вбивствами, мінами, бомбами. Питання війни – це значно глибші і серйозніші, ніж описав Клаузевіц у своєму відомому трактаті про війну.

Я вважаю, що це використовує Москва і психологічно, і політично. Перемовини, які відбулися за ініціативи нашого президента, з Путіним ще раз показують, що Зеленський не знає, що робити. Він не є онуком Голди Меїр, так би мовити, в нього немає відчуття необхідності розуміти, що це єдиний міст, з якого відступати українцям немає куди. Ці закони не підходять для перемовин між Києвом і ОРДЛО. Путін заставляє нас це робити і він буде провокувати все по лінії розмежування, включаючи в тому числі, що це перемир’я довго не протримається".

Читайте більше: "Нас намагаються приспати": Дмитро Снєгирьов про чергове всеосяжне "перемир’я" на Донбасі

На Донбасі зафіксовано вже два порушення. З тієї сторони ніхто не допускає думки про серйозне перемир’я.

"Даючи інтерв’ю іноземним телекорпораціям під час оголошення акту перемир’я 22 липня, я вважав, що Путін в ньому зацікавлений. Сьогодні я розумію, що це його стратегічна гра, елемент гібридної війни і він буде використовувати його для тиску на президента Зеленського, який попав у жорсткий цугцванг. Він не знає, як діяти в цих умовах. Путін у перемовинах з Зеленським прямо вимагав відмовитися від стратегії-постанови, яку прийняла Верховна Рада, щодо місцевих виборів. Очевидно, мова йде також про нарощення тиску щодо змін до української Конституції про надання ОРДЛО відповідного статусу квазівдержавності, про що фактично записано у Мінських угодах. Зеленському варто прийняти в цьому випадку для себе рішення, яке матиме визначити майбутнє його особисто і української державності: чи може він виконувати Мінські угоди у такому вигляді, в якому вони дісталися йому у спадщину від Петра Порошенка. Він не Петро Порошенко, він не здатний маневрувати між мінами, які розкидані по політичному полю, як це робив попередній президент, поки виборці йому не відмовили повернутися на цю посаду.

У президента немає радників, здатних очевидно діяти відповідно до ситуації. Наприклад, прийняте рішення про переговори із Вашингтоном, але в умовах загострення виборчих конфліктів безпосередньо у Вашингтоні і всій Америці, в умовах, коли Америка не може до кінця зрозуміти, чи справиться вона належним чином із внутрішньою громадянською холодною війною між американцями, і як розвиватимуться події із коронавірусом, де США обігнали всі країни, залишивши їх далеко позаду, маючи для цього найбільший матеріальний та науковий ресурс, ажко сказати, як розвиватимуться події. Приймаючи рішення про припинення перемир’я, і Пєсков про це сказав, потрібно було напевно зібрати Нормандську четвірку і приймати рішення там, де Путін міг би його підписати. Чомусь ці радники, а саме вони працюють з ТКГ по відеозв’язку, дали йому пораду домовитися про це перемир'я безпосередньо зі сторонами в Мінську. Виникає запитання, чи російські присутні, пан Гризлов та інші уповноважені РФ, які бути на засіданнях ТКГ, дали на це згоду, підтримали пропозицію. Немає відкритості.

Моя позиція полягає в тому, що ми маємо говорити, як може діяти президент. Звичайно, потрібно включати інші механізми, які паралельно з Мінським процесом можуть показати, чи готові Україну підтримати американці – конгрес, сенат і Білий Дім, європейські країни і які конкретно. І може повернутися до питання щодо переговорів з Вашингтоном про надання Україні статусу союзника США поза НАТО. Це важливі позиції.

Я так бачу, що США прийняли рішення розблокувати Україні постачання зброї не для того, щоб українські військові сиділи у великому окопі з окопною психологією і в будь-який час не мали можливості відповідати. Згідно цими домовленостями українська армія осліплена і обезрушена. Вона не має права запускати дрони для вивчення ситуації. Вона не має  супутників своїх, на відміну від Росії, які передають розвіддані ОРДЛО. Ми маємо розуміти, що на території ОРДЛО зріє колосальна гуманітарна катастрофа в зв'язку із захопленням шахт, ліквідацією фактично всіх без виключення працюючих підприємств".

Командувач Об’єднаних сил Володимир Кравченко повідомив, що заборони на відкриття вогню Збройним силам України у відповідь окупантам немає, однак у випадку порушення режиму "тиші" українські військові можуть отримати дисциплінарне стягнення. "Очевидно, вирішення міжнародного збройного конфлікту неможливе суто військовими засобами – потрібне поєднання військових і політично-дипломатичних інструментів", – зазначив він.

"Життя спростило його заяву, оскільки сьогодні два обстріли не привели до жодної відповіді з українського боку. Могли снайпери, наприклад, показати, що вони є, і терпіти цього не будуть. Заборонено, власне, підписано українським урядом. З того боку особи до кінця невідомі, це представники, які не можуть нами рахуватися як ті, що будуть нести зобов’язання.

В цьому меморандумі записано, що ми можемо відповідати лише у випадку наступальних дій, які розшифровані тим, що ОРДЛО пересувається, змінює позиції. В інших випадках, ми зобов’язані отримати мандат після узгодження з ОТГ та ОБСЄ", – заявляє Гавриш.

"Поки ми не будемо шукати підтримки з боку заходу і посилювати тиск на Москву, то ми не зможемо далі рухатися нікуди. Не забуваємо, що ситуація може докорінно змінитися в глобальному вимірі – в Америці та Європі. Нормандський формат може втратити актуальність з відходом восени Меркель і невідомою долею Макрона. Я вважаю, що в цих умовах Україні треба шукати варіант, як би повернути до діалогу тему Будапештського меморандуму. Це єдиний документ, який гарантований лідерами ядерних країн".

"Зеленський - не воїн": Степан Гавриш про проблеми перемир’я на Донбасі

Новини по темі