Мобільний додаток

Чому в Україні зростає кількість терористичних актів та замінувань ─ думка психолога

23.07.2020 р., 18:56

21 липня у центрі Луцька Максим Кривош захопив 13 заручників в автобусі. Кривош здався поліції, а всіх заручників звільнили. Лікар, медичний психолог, психотерапевт Євгенія Ігрунова в ефірі Українського радіо пояснила, чому в Україні зростає кількість терористичних актів та замінувань та убезпечити себе від таких ситуацій.

"У мене є свій аналіз ситуації. І він більш загальний, ніж просто локальна ситуація, яка відбулася з луцьким терористом. Мені здається, що ми перетворюємося на поліцейську державу. І карантин певною мірою виступає в цих терористичних актах та замінуваннях як прикриття того, що намагаються зробити більш жорстким контроль над громадянами", ─ зазначила Євгенія Ігрунова.

На думку медичного психолога, "аналіз самої ситуації, коли люди відчайдушно хочуть щось довести через терористичний акт, свідчить про те, що у нашому суспільстві люди перестали чути один одного".

"Якщо в державі люди почали таким чином висловлювати свою думку, то це не призведе до конструктивного розвитку. Радше, це свідчить про деструкцію", ─ додала вона.

Ігрунова зазначила, що багато громадян замислилися, чи безпечно їм взагалі пересуватися країною та у своїх містах.

"Але теракт не так легко влаштувати і не всім це потрібно. Потрібно мати певну підготовку, зброю та певний психотип для того, щоб наважитися на те, щоб вчинити теракт: бути фанатиком своєї ідеї або дуже сильним садистом-психопатом, який шляхом насилля хоче висловити свою думку", ─ сказала Ігрунова.

Психотерапевт наголосила, що люди мають почати більше чути один одного і звертати увагу один на одного.

"Те, що ми можемо наражатися на небезпеку, окрім тероризму, це факт. Якби ми весь час про це думали, то через тривогу зійшли б з розуму і загинули просто через серцевий напад, інсульт чи інфаркт, а не через те, що на нас напав терорист. Тобто треба розуміти, що ризик завжди є. І у життя ризик ─ це смерть. Ми не можемо передбачити зустріч з терористом або інший випадок, який може позбавити нас якості життя. Ми можемо переоцінити саме життя. Тобто якщо ви буде більш уважні до себе та свого оточення, можливо, ви навіть помітите людину, яка знаходиться на моменті нервового зриву і ваша допомога буде цій людині необхідною для того, щоб вона не вчинила зло собі або іншим", ─ прокоментувала вона.

Крім того, інформаційний тероризм присутній у мас-медіа у контексті війни на Сході.

"Це також тероризм, коли там показують, що нашого військового вбили у сірій зоні, а згодом ще загинули інші військові, які намагалися його визволяти, бо це наша земля. І після цього у нас всередині виникає відчуття зґвалтування і насилля, і потім не відбувається нічого. Ми не йдемо в атаку, не вирішуємо питання, не закінчуємо війну. У нас суцільне "все буде добре". І коли люди потім переводять це в площину політики, що поганий президент, то ми мусимо собі нагадати, що ми заслуговуємо того лідера, який нами керує. Всі ті, які були і є, відображають нашу інфантильність суспільства в невмінні вирішувати питання і стояти на своєму. Страхи починають нами панувати, коли ми приймаємо пасивну позицію людини, яка спостерігає за тим, що відбувається. Коли ми розуміємо, що ми креатури і можемо впливати на ситуацію з площини жертви, ми переходимо у площину діяча і таким чином можемо вирішувати питання", ─ пояснила медичний психолог.

Фото: Суспільне

Чому в Україні зростає кількість терористичних актів та замінувань ─ думка психолога

Новини по темі