"На сайті будь-якої банківської установи є інформація про особливості, пов'язані з додатковими комісіями чи відсотками за обслуговування кредиту. За інших умов банк би порушував умови публічної оферти, за що в подальшому міг би розплатитись тим, що в суді можна було б визнавати недійсним даний договір. Але ця інформація може бути схована або в дрібному шрифті, або в якихось особливих вкладках", – розповів Андрій Вігірінський.
Юрист наголосив, що людина, яка хоче стати позичальником, так чи інакше розуміє, що надання кредиту –це не благодійність: "Кредитування є однією з форм бізнесу, яка має приносити прибуток. У будь-якій країні норма прибутку має бути вище облікової ставки нацбанку або вище проценту, який запланований на рік з огляду на інфляцію".
"Кредит під 0 % не приносить кредитору жодного прибутку. Тоді навіщо цим займатись? Там мають бути якісь приховані моменти, а довірливість громадян є першопричиною того, чому з’являються такі рекламні кампанії. Громадянин насправді хоче повірити в те, що він отримає кредит під 0 %", – зауважив Вігірінський.
Він пояснив, що загалом є програми, які пов’язані з такою низькою ставкою, наприклад, безготівкові кредитні ліміти на кредитних картках. Вони мають пільговий час обслуговування, коли людина використовує ліміт, який має по рахунку своєї картки, а в подальшому, коли пільговий період в 15-20 днів чи місяць закінчується, відбувається нарахування відсотків: "А через, допустимо, 40 днів після користування цими грошима і їх неповернення річна відсоткова ставка сягає в цілому близько 40 % річних".
"Суть безвідсотково кредиту в тому, що в першу чергу він не має застави. Друге – при визначенні суми кредитного ліміту, банк орієнтується на вашу фінансову спроможність, бачить, який ліміт можна для вас встановити і який ви в принципі здатні повернути. Якщо ви захочете на картку, по якій річний обіг умовно 10 тисяч гривень, встановити ліміт в 50 чи 100 тисяч гривень, вам цього зробити не вдасться. Банк страхує свої ризики, адже, надаючи вам кредит, він резервує певну суму коштів на випадок, якщо ви їх не повернете. І це страхування – це теж та вартість, яку ви маєте сплатити у відсотковому співвідношенні за обслуговування кредиту", – пояснив експерт.
Вігірінський констатував, що у випадку оформлення кредиту, відбувається синергія: з однієї сторони фінансова установа пропонує продукт, нічого від вас не приховуючи, і хоче заробити гроші: "Ви ці гроші берете, але потім забуваєте і не думаєте, як їх повернути. Через це потім з'являється чимала кількість інформації про те, як банківські установи ошукують людей".
Також юрист розповів, що крім банків, популярними є сервіси мікрозаймів: "Людей не зупиняє те, що треба невідомо кому відправляти сканкопії своїх документів. Коли ми гучно говоримо про безпеку персональних даних, у випадку потреби в коштах люди про їхню безпеку не сильно думать".
"Отримуючи від вас інформацію, її перевіряють за доступними реєстрами: чи є ви власником певного майна, чи ви офіційно працевлаштовані. Крім того, незначні суми люди схильні повертати або знаходити фінансову можливість їх повернути. Їх до цього також стимулюють телефонним тролінгом, нагадуванням, встановленням родинних зв’язків, листами і т. д. А відсоток тут буде більший, ніж в банківській установі, тому що для того, щоб повернути суму, треба залучити інших людей. Тому бувають випадки, коли сума повернення вдвічі-втричі більша від суми, яку людина позичила. Кожен день коштує кілька відсотків від суми позики", – розповів Андрій Вігірінський.
Також юрист зауважив, що в Україні сервіси мікрозаймів і загалом сумнівні фінансові структури користуються популярністю ще й тому, що частина людей не має змоги отримати кредит у банку: "Позичальники для того, щоб мати нормальні умови кредитування у банку, зазвичай надають інформацію про свої легальні доходи. Але в нас 30-40 % економіки знаходиться "в тіні", тому частина людей малоймовірно буде звертатися до банку. Вони не можуть продемонструвати, за рахунок чого будуть повертати позичені кошти. Як наслідок, для них існують фінструкрутри, які не особливо виникають в це".
ФОТО: Економічна правда
