Мобільний додаток

Сім письменників у фотооб’єктиві

22.06.2020 р., 15:00

Про еволюцію мистецтва фотографії, та письменників, які вражають не лише письмом, а й фотографічними історіями в ефірі радіо Культура розповідає фотограф Валентин Кузан.

Едгар Алан По "Ворон"

Це 1849 рік. Автор цього фото невідомий. Якщо перша фотографія була зроблена за 15 років до того, коли щоб сфотографувати людину потрібно була витримка в годину чи 15 хвилин, то за кілька років техніка настільки пішла вперед, що фотографія почала витісняти живопис і графіку. На перших порах, щоб сфотографувати людину і зображення було чітким, були навіть спеціальні тримачі для голови, адже людина мимовільно рухається, а витримка була довгою. Ззаду було щось схоже на кочергу, до якої фіксувалася голова і людина так сиділа хвилину-дві-три. Дана фотографія може  розповісти навіть трохи більше, ніж є насправді. У ті часи фотографи часом дурили людей таким чином, що за рахунок довгої витримки і колажування зображень продавали послугу фото із померлими родичами. Зображали духів, трохи чаклуючи під час друку і проявки, накладали зображення одне на одне. Такі фотографії були значно дорожчими, ніж звичайні.

Волт Вітман "Листя трави"

Американський письменник, який усе життя писав одну книжку "Листя трави". У 1969 році вона з’явилася в українському перекладі. Фішка поезії Вітмана – це бачити, слухати і торкатися. Він був першим американським письменником, який любив фотографуватися.

Під час громадянської війни в Америці Волт Вітман знайомиться із фотографом Метью Брейді, який власне знімав цю війну. Волт Вітман доглядав у шпиталі за пораненими солдатами і в цей час було зроблено кілька його найвідоміших портретів. Метью Брейді є першим у світі автором автопортрету. Цікаво, що в часи громадянської війни фотоапарати були схожими на цілі пересувні фотолабораторії. Фотографія робилася один до одного. Скляний чи мідний відбиток замість плівкового кадру за розміром відповідав надрукованій фотографії. Тому доводилося возити за собою багато скла чи міді, вкритих певним розчином і це все оброблялося складним чином. Перший пересуваний фотоапарат виглядав, як закрита бричка, в якій щось відбувалося.

Езра Паунд. Поезія

Один з найскладніших поетів 20 століття, людина, яку США звинуватили в державній зраді через прихильність до режиму Муссоліні. Суд визнав його божевільним.

Це фото зроблене у Венеції, де в автора вийшла перша збірка і де він помер. Це фото кардинально відрізняється від попередніх світлин. Це вже не студійне фото, а фото зроблене в контексті. Моє найулюбленіше фото Езри Паунда зробив Анрі Картьє-Брессон, який є іконою світової фотографії і живого підходу до фотографії. Це і світло і сучасний підхід до фотографування під час розмови. Крім того, що Анрі Картьє-Брессон технічно міг собі це дозволити, він також на рівні особистості був дуже крутим.

Ернест Гемінгвей  "Острів поміж течій"

Фотографія без светра має дуже цікаву історію. Фотограф Роберт Капа. Під час звільнення союзницькими військами Італії Гемінгвей отримав поранення і Роберт Капа сфотографував його в лікарні.

Жан-Поль Сартр "Нудота"

Це 1965 рік, Литва. Автор фотографії  Антанас Суткус. Він супроводжував Сартра у поїздці по Радянському союзу.  Сартр було дуже важко фотографувати, тому що він цього не любив.

Трумен Капоте "Сніданок у Тіфані"

Це робота фотографа Ірвіна Пенна 1986 рік. Ілюстрація до того, як іноді фотографи супроводжують митців протягом їхнього життя.

Вуді Аллен "Повний безлад"

Фото зробив Арнольд Ньюман. Він почав фотографувати людей в тих обставинах, які для них притаманні.

Михайль Семенко

Ця картина для мене дуже знакова, адже її виконав Анатолій Петрицький, який намагався задокументувати  епоху Розстріляного відродження в портретах. Це те, що я намагаюся робити зараз із сучасниками.

На фото Валентин Кузан Medialab

Сім письменників у фотооб’єктиві

Новини по темі