Про роботу уряду та парламенту
"Я думаю, що не було зауважень до Верховної Ради пов’язаних з тим, що ми не хотіли збиратися. Навпаки, під час карантину ми збиралися на позачергові засідання. Був консенсус і опозиційних фракцій – ми їм дякуємо за те, що вони не влаштовували якісь політичні спектаклі, коли треба було просто приймати законопроєкти, які відміняють, наприклад, ПДВ на ввіз медичних засобів, допомагають впроваджувати тести тощо.
Ми не могли не збиратись, тому що Верховна Рада – це єдиний законодавчий орган. Якщо ми можемо перевести у відеорежим роботу комітетів (і ми це зробили законопроєктом), то перенести роботу пленарних засідань поки що в онлайн-режим не можна, бо так прописано в Конституції – це можна було б оскаржувати. Законопроєкт про дистанційне голосування зареєстрований, але наші конституціоналісти наполягають, що це потягне за собою зміни до Конституції, адже там навіть прописана адреса, де депутати збираються. Втім, ми рано чи пізно до цього прийдемо".
Програму уряду відправили на доопрацювання, тож чи є другий шанс у Кабінету Міністрів, розповідає Євгенія: "Вони збираються внести доопрацьовану програму в цю п’ятницю і, фактично, наступний тиждень пленарний. Буде другий шанс голосування за цю доопрацьовану програму. Всіх дуже цікавить економічний блок, в нас досить велике падіння ВВП цього року, у нас постраждали цілі галузі економіки – і через коронакризу, і через енергетичні проблеми. У попередньому варіанті програми багато фраз були на кшталт "створити сприятливі умови", "забезпечити зростання", тобто загальні фрази без конкретних державних програм, законопроєктів, які потрібно розробити. І не було можливості оцінити КПІ. Зараз драфтом програми я задоволена, тому я, мабуть, буду підтримувати програму".
Щодо роботи Арсена Авакова: "По-перше, те, що відбувалося з постановами та збором голосів, – це більше політична оцінка, аніж серйозність намірів. Дійсно, частина моїх колег підписували цю постанову. Я вважаю, що сильнішої кандидатури немає, а міністерство дуже складне, тому що це не лише про національну поліцію, а й прикордонників, національну гвардію, МЧС службу. Тут не можна експериментувати – призначити, а через кілька місяців змінити, тут потрібно бути обережним".
Щодо роботи Олександра Ткаченка: "Так склалося, що у міністерства та комітету, зараз спільні інтереси, бо фактично Олександр Ткаченко – це людина, яка працювала з нами останній рік і бачення гуманітарної сфери у нас збігається. Звичайно, у нас зараз багато часу піде на наведення ладу. Була робоча зустріч по недофінансуванню Центру Довженка, є питання по державним кіностудіям, у яких землю в центрі Києва хочуть забрати під забудову".
Закон про мову
"Жодного погіршення для функціонування української мови точно не буде. Друге питання, що ми маємо разом з експертами проаналізувати, як будуть впроваджуватись наступні етапи. Є багато міфів, що людям в побуті буде заборонено спілкуватися іншою мовою, тому, можливо, його потрібно більше пояснити, зокрема окремі статті. Ще до шатдауну ми говорили про те, щоб зробити кілька розумових раундів і проговорити, чи всіх все влаштовує, вислухати всіх, а тоді робити висновки.
Пам’ятаєте, навіть під час президентської кампанії Володимир Зеленський казав, що потрібно подумати про ряд стимулів для функціонування і застосування української мови. Це, в тому числі, має бути вигідно для видавців. Якогось проєкту наразі немає, є дискусія щодо законопроєкту, який стосується освіти в школі. Досить палкі дискусії про таку норму, за якою російські школи повністю переходять на українську в 2021 році, а угорські, польські переходять в 2023. Є депутати, які вважають, що це дискримінаційно. Втім, ніхто не оскаржує сам перехід, мова йде про терміни".
Медична реформа
"Коли почався березень, карантинні заходи були введені, то ситуацію можна було порівняти з 2014-2015 роками, коли волонтери збирали добровольців, армію, точно так само в лікарні везли допомогою ШВЛи, засоби захисту, рукавиці, костюми – всі: і бізнес, і просто люди, місцева та центральна влада. Це був мобілізаційний час. Але це дійсно показало ряд проблем, тому що не можна недофінансовувати роками медицину, а потім очікувати там хороших палат, достатньої кількості ліків. До 5% від ВВП має бути нормальне фінансування медичної сфери. В нас це завжди 2-2,5%, тобто вдвічі менше ніж потрібно. Втім, ми не відмовляємося повністю від реформи медицини, ми розуміємо, що старий формат не працює – його потрібно змінювати, але з урахуванням реалій".
Пом’якшення карантину
З 10 червня черговий етап пом’якшення карантинних заходів. Втім, головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявляє, що не всі області можуть перейти до чергового етапу, а лише ті, що досягли епідеміологічних критеріїв. Перейти до нового етапу не можуть місто Київ, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Львівська, Рівненська та Чернівецька області.
Ситуацію коментує Євгенія Кравчук: "Київ завжди був у трійці лідерів за кількістю хворих і це зрозуміло, адже його населення близько трьох мільйонів. Треба розуміти також, за якими критеріями зараз вираховується перехід до нового етапу: за наповненістю ліжко-місць, кількістю нових випадків на 100 тисяч населення, середньою кількістю тестувань. Критерії досить жорсткі і рано чи пізно вони будуть переглядатися, бо не можна бізнес повністю тримати на карантині надто довго, тому що області потім будуть виходити із економічної кризи довше. Але навіть в тих областях, де пом’якшили карантин, загроза не виключається як тумблер".
"Насправді, київські лікарні чи не найкраще забезпечені із усієї України. Питання громадського транспорту для мегаполісу – це питання виживання. Згадайте, які були затори, поки не працювало метро. Тому якісь такі речі Києву потрібно було дозволити зробити. Зараз по кількості складних випадків ситуація під контролем і всі п’ять лікарень, які працюють з пацієнтами, достатньо забезпечені і ліками, і апаратами, і усім іншим. Ще одна проблема, з якою ми стикнулися, – це кількість медиків, які захворіли на коронавірус. На жаль, за відсотками він у нас в країні трішки більший ніж в інших. Очевидно, це було пов’язано із тим, що недостатньо швидко були надіслані засоби захисту і, до певної міри, не всі медики усвідомлювали небезпеку ситуації".
