Мобільний додаток

Вірші та квіти — сімка "найлітніших" книжок

8.06.2020 р., 19:55

Поетка Анна Малігон презентує свою нову збірку поезій "Розарій". Вона вважає, що квітку можна розглядати як щось глибоке, що має запах, форму, впливи. На початку літа про смисли які поети закладають у своїх віршах про квіти Олена Гусейнова та Анна Малігое розмовляли в ефірі Радіо Культура.

Анна Малігон, "Розарій".

"Розарій" — не лише як квіти,вервиця — традиційні католицькі чотки, а також молитва, що читається за цими чотками. В кожного в цій книжці буде свій розарій. Особисто я дуже довго не любила квіти, а з роками почала якось старшати, "глибшати", і полюбила рослини: "Піони і червень, і воїни щільно стоять, ніколи тебе вже ніхто не покине". Це у мене перша книжка за років 8-10, я дуже довго пишу книжки, і воєнні вірші, які також увійшли до цієї збірки, вони самі собою народилися. Це речі, осторонь яких поет не може бути. Я зробила цей цикл по праву першим. Насправді, я не люблю говорити про вірші, я люблю їх читати, адже вони говорять самі за себе. 

Іланг-іланг

В густому ореолі комах
Лампа схожа на стиглу кульбабу.
Дівчина, бліда, як бинти, щось вправно ворожить,
Не розбираю слів.
Я ще там, де шумить і гуде
Розхристана природа проглядала мене наскрізь
Я лежав, як оглушена рибка в руці Господній
<…>
Висока дівчина з поглядом Богоматері
Жебонить зернами слів об кахлі.
Крізь пропалену дірочку в тюлі
Зазирає пересмішник-місяць.
Час у дорогу.

Та ось у ватяній глухоті проривається
Жовта мелодія Воскресіння,
Мов квітка іланг-іланг,
І підбитий літак розгубленою петлею
Повертається в небо <…>

Іланг-іланг символізує воскресіння і початок чогось нового. Ця книжка вийшла у час карантину, але я дуже відчуваю брак живого контакту з читачем. Я енергетично відчуваю аудиторію. Я робила онлайн-презентацію, і наступна буде 10-го червня у книгарні-кав’ярні "ВСЛ" о 20.00.


Шарль Бодлер, "Квіти зла".

На той час, коли ми вчилися в школі Бодлер уже був у програмі, і нам його представляли як останнього романтика, коли вже почався модернізм. І все ж таки ми були ще діти, нам не давали таких "чорних" віршів, із повіями, а набагато легші — такі як "Альбатрос". Потім, коли я вже стала старша, я перечитала багато віршів Бодлера. Книжка вийшла друком 1857-го року у червні. А вже у липні "Ле Фігаро" називає цю книжку аморальною, навіть був позов до суду на видавця и Шарля Бодлера, і Бодлер заплатив 300 франків за те, що він порушив "межі пристойності". 6 віршів із цієї книжки були заборонені дуже довго. І от вже в 40-х роках минулого століття на них заборона припинилася. Після поезії Бодлера багато-хто почав мінятися, і він вплинув і на українських письменників. Є навіть робота про порівняння пізнього Шевченка з Бодлерівськими мотивами.

А тілом ти така зваблива,
Коханко щира! —
Немов тканина мерехтлива,
Заблисне шкіра!
Твоє волосся — хвильне море,
П'янке, невпинне,
I заплелися в хвилі зорі,
I білі, й сині. <…>
Ти — дивний човен!
В той човен ласки зачерпнулось,
Він тиші повен.
Зростала тиша... Ніжний дотик —
Хтось кригу вилляв!
I до зубів пливла із рота
Медова хвиля.
Тече!.. Я п'ю вино Богеми Гірке, прозоре,
I щоб померла в серці темінь, Посію зорі!


Юрій Андрухович, "Екзотичні птахи і рослини".

У мене цікава історія з цією книжкою. На перших курсах університету мені до кур потрапила ксерокопія цієї книжки, яку я не повернула. Я закохалась у цей твір і читала наскільки спрагло, була вражена. Я просто прониклася цим середньовіччям з пройдисвітами, повіями. Там поруч були кримінальні балади сучасні, цілий світ, який на мене вплинув. У мене й досі є ті листочки скопійовані. Я пам’ятаю вірш "Танго біла троянда" і "Пастернак", у якому не було нічого про пастернак. Це різдвяний вірш. А "Танго біла троянда" — теж цікавий вірш, оскільки він не про квітку, а про музику. І цей вірш про образи, які пережили багато трансформацій. Є навіть музична композиція в естетиці танго.

Ян Твардовський, "Гербарій"

Книжка вийшла 2008-го року в перекладі з польської. Ян Твардовський жив у маленькому будиночку при монастирі у центрі Варшаві, наскільки я знаю. І ця книжка, в якій найбільше сказано про рослини. Він говорить із ними, як із живими. Дуже надзвичайна поезія, і я не знаю, чи він вважав себе поетом. Він у заповіті просить не називати себе поетом, а називати священиком, який писав вірші. Він дуже скромна фігура, для поляків знакова. На відміну від Бодлера, це поезія, яку легко зрозуміти. ВІн називав себе Ян від комахи сонечка. Йому важливо було бути кимось дрібним, але таким, що любить тепло. Це умиротворення з природою, ця книжка дуже яскрава, її малювали польські та українські діти. У нього поезія великого затишку і великої любові. Поезія, яка заспокоює і умиротворює. Книга має релігійний підтекст, цікавий вірш як Бог створив гіпопотама,. Також є вірш про перший поцілунок Адама і Єви.

Максим Рильський, "Троянди і виноград".

Це історія про хлопців та дівчат, які удень працюють в колгоспі, а потім повертаються і знову працюють і все для того, щоб у них були троянди й виноград — красиве й корисне. Нам у шклі це подавали пафосно про працю, яка надає сенсу життю. Насправді, на вулиці 55-й рік, люди, які працюють у колгоспі, не мають паспорта, живуть як кріпаки. І в кінці з’являється ця метафора корисного і красивого. Максим Тадейович хоч і отримав Ленінську премію за цю книжку, але він вклав у неї все одно свій смисл — красиве — це троянди, а корисне — це вино.

Вальжина Морт, "Епідемія троянд"

Білорусько-американська поетка, яка увійшла в яксь неймовірні рейтинги. Я купила цю книжку і була шокована, наскільки там усе насичено, метафорично. Ця книжка для мене — це шлях, і я лише на початку цього шляху. Її не можна багато читати, лише дозовано. Але дуже всім раджу купити цю книжку. Вальжина Морт приїжджала минулого року в Україну, вона розповідала, що пише про історію і родинну пам’ять. Багато пише про Білорусію, про війну. Це безжальне споглядання свого минулого.

моя бабуся
не знає болю
вона думає що
голод — це їжа
злидні — це багатство
спрага — це вода
<…>
її серце стало трояндою —
його тільки й можна
що нюхати
притискаючись до її грудей
більше від нього жодного зиску
тільки квітка <…>

Мирослав Лаюк, "Троянда"

Мирослав — складний і дуже глибокий поет. Це книжка — життя і смерть, світло і темрява, троянди і віршаний король. Багато інтерпретацій може бути. Кольорова гама там досить цікава — червоне, як кров, рожеве — пом’якшення і золото корони. Книжка — спроба в зануритися в простоту троянди. Там є такий рядок, де він пише: "хто затулив пляму? Пляму затулила троянда однією пелюсткою". І квіткових метафор там багато, це — дуже красива книжка.


 

На фото - Анна Малігон, Facebook 

Вірші та квіти — сімка "найлітніших" книжок

Новини по темі