Уже тиждень як Київський зоопарк відкрив свої ворота після карантину і реконструкції. У звіті Товариства любителів природи за 1910 рік йшлося про те, що зоологічний сад – це найцінніший з усіх засновництв Київського товариства любителів природи, і його треба оберігати і прагнути до його розвитку. Саме з діяльності київського товариства любителів природи пов’язане виникнення зоопарку в Києві.
Де розташовувався перший зоологічний сад Києва розповідає Сергій Харьков: "Товариство любителів природи утворилося неформально ще наприкінці 19 століття, адже в той час бурхливо розвивалася ця справа. У Києві професура та громадські активісти також вирішили створити такий зоосад. На жаль, ця ідея була втілена лише у 1907 році. Тоді офісом виступала будівля нашого університету Шевченка. Сам зоосад розташовувався на території ботанічного саду, який примикає до університету. Проте перші виставки проходили безпосередньо на Хрещатику. У двох будинках було створено експозицію птахів та плазунів. Взимку тварин утримували у приміщеннях у бараках і службових приміщення залізничного вокзалу. Одна з виставок проходила навіть у будинку тогочасного мера Києва. Потім зоосаду дали трохи більшу територію в ботанічному саду – спершу гектар, потім 1,5 гектара, потім офіційно оформили папери і лише згодом, у 1912 році, Київський зоопарк вже отримує територію на Шулявці в занедбаній балці. Тоді це був околиця Києва, тепер це фактично центр міста".
На питання, чи варто переносити зоопарк за межі міста експерт відповідає: "Зоолічний парк хоч і входить в систему заповідної справи, проте це соціокультурний заклад. У зоопарку є конкретні цілі. Це не просто звіринець, де за гроші показують тварин. Зараз у всьому світі запроваджується нова концепція, коли звіринці зникають і з’являються зоологічні парки. Зоологічний парк – це місце збереження природи і місце, де пояснюється людям, що таке природа, чому вона зникає, як можна її зберегти, який вигляд мають тварини, як вони себе поводять у природних умовах. Якщо створювати такі умови, то обов’язково слід залучати до цього відвідувачів. Якщо зоопарк знаходитиметься дуже далеко, то багато людей не матимуть змогу легко до нього дістатися. Тому дуже важливо, щоб такий формат зберігся".
Київський зоопарк мав усі шанси стати найкращим в Європі, але цьому свого часу завадила Перша світова війна. Проте період між війнами був доволі успішним для Київського зоопарку. "Було залучено багато активістів, людей які буквально жили справою зоологічного парку. Перший зоологічний парк а не звіринець з нормальним ставленням до тварин, де вони живуть у наближених до природних умовах було створено в Європі у 1907, коли в нас тільки відкрився звіринець. Радянська влада вважала дуже важливою справою роботу з тваринами. Був розпочатий рух юних натуралістів. Дітей залучали на безкоштовній основі до досліджень і вивчення живої природи. Після Другої світової війни так само був період, коли зоопарк активно і якісно розвивався", – зазначає Сергій Харьков.
На питання, як Київський зоопарк пережив Другу світову війну і окупацію Києва експерт відповідає: "Бомбардування Києва почалося із Шулявки неподалік від зоопарку. Коли прийшли німці, то спочатку керівництво зоопарку сподівалося що зоопарк залишиться, адже він поза політикою. Але буквально за кілька місяців було прийнято рішення про вивіз тварин. Їх почали вивозити переважно в Кенігсберг і частково до Берліну. Вивезли майже всю колекцію хижаків, великих тварин та копитних. Залишилися птахи, деякі плазуни, копитні, які не були цінними для німців. Пізніше стало ще гірше. Німці почали влаштовувати полювання на території зоопарку. Частково тварин нашого клімату співробітники зоопарку випустили. Деякі тварини втікали. Є історія, що леопард, який втік із зоопарку нападав на німецькі патрулі, тому німці певний час навіть боялися патрулювати Шулявку. Проте переважна більшість тварин загинула. Тварини, які опинилися у Кенігсберзі майже всі загинули, оскільки під час штурму міста зоопарк був знищений вщент. Лишилося в живих лише 4 тварини".
У 1996 році Київський зоопарк прийняли до Європейської асоціації зоопарків і акваріумів. Як це вплинуло на подальшу долю київського зоопарку розповідає експерт: "Кінець 80-их років був моментом найвищого розквіту зоопарку. До нас приходило понад 1,5 млн відвідувачів на рік. Початок 90-их років був непоганим. Залишилося ще попереднє керівництво, склад робітників і спеціалістів. Нас авансом прийняли до Асоціації зоопарків. Це дуже важлива організація, яка опікується правильним розвитком зоологічних парків, аби вони не ставали звіринцями чи цирками, а були просвітницькими природозахисними центрами. Потім ми це членство втратили. Після розпаду Союзу грошей на культуру, екологію та просвіту не було. Кінець 90-их почато 2000-их – це період постійної зміни керівництва зоопарку, браку фінансування та відвідувачів. У 2014 навіть постало питання про забудову території зоопарку офісами та розважальними центрами. На разі в нас статус кандидата постійних членів Європейської асоціації мають Харківський Миколаївський і Київський зоопарки".
У 2017 році розпочато глобальну реконструкцію Київського зоопарку. Чи не найбільше дискусій точилося довкола вхідної групи зоопарку. Зокрема громадськість переймалася долею зубра і левів, які зустрічали відвідувачів на вході до зоопарку. Це роботи відомого скульптора-анімаліста Юрій Рубана. Після реконструкції скульптури повернулися на своє місце проте дещо в зміненому вигляді. Що зробили з левами і зубром і чому старі скульптури втратили мистецьку цінність розповідає Олександра Рубан: "Ці скульптури були виконані в 1968 році. З того часу вони тричі реставрувалися, відтак вони втратили початковий зовнішній вигляд. Скульптури були виконані в бетоні, який з часом оздобили мідними листами. На тих місцях, де листи були зварені з часом утворилися тріщини, як наслідок всередині бетон зруйнувався. Тому було прийнято рішення зняти форми скульптур і по архівних матеріалах та ескізах відновити той вигляд, який вони мали від початку. Знявши форми, ми відлили ці скульптури в гіпсі і опрацьовували майже рік. Ми максимально намагалися відновити той вигляд, який вони мали на момент їх створення".
Фото: ШоТам
