"Від початку цього року до поліції надійшло 3945 заяв про зникнення дітей. 94% дітей було знайдено протягом першої доби. Це дуже добре, оскільки якщо діти знаходяться протягом першої доби, вони не можуть стати жертвою злочинів. Є діти, яких поліція шукає тиждень, місяць і навіть кілька років. Не всі діти знаходяться живими, бувають негативні випадки. Поліцією вживаються всі заходи для того, щоб знайти дитину. Обов'язково вивчається, чим захоплюється, які обставини зникнення. Батькам необхідно говорити якомога більше інформації про дітей. Тому що досить часто, прикриваючи конфлікти в сім'ї, батьки не все розповідають поліції, і потім виникають ускладнення з тим, аби швидше повернути дитину додому", ─ зазначила Лариса Зуб.
Начальник управління ювенальної превенції Національної поліції України розповіла про те, діти якого віку перебувають у зоні ризику.
"Всі діти є у групі ризику. Старші діти, особливо у весняний та осінній період, люблять погуляти у той час, коли потрібно навчатися. Вони можуть виходити на контакт з батьками і їх легше знайти. У групі ризику діти, які мають психічні відхилення, таке захворювання, як аутизм. А також маленькі діти, які губляться в лісі чи полі, не знають, куди йти і що робити, особливо якщо темна доба. Для дітей є також небезпека у кіберпросторі та у спілкуванні з незнайомцями", ─ сказала вона.
Лариса Зуб порадила, як діяти батькам, аби у подальшому не наражати дітей на небезпеку.
"Батькам важливо пояснювати дітям, як себе поводити. Але найважливіше ─ це довіра між батьками та дітьми, аби діти могли звернутися до них звернутися. Наприклад, якщо це булінг у школі або кібербулінг. Є випадки, коли діти скоюють самогубство через конфлікти з батьками чи однолітками. Тому якщо дитина зникає, необхідно повідомляти поліцію. Якщо це підліток, який любить погуляти, необхідно знати, кому з його компанії зателефонувати, знати, де дитина може знаходитися. Якщо дитина залишає записку, потрібно обов'язково негайно телефонувати у поліцію, тому що буває запізно", ─ зауважила вона.
Зуб наголосила, що "потрібно негайно звернутися або до найближчого відділку поліції або зателефонувати 102. Також можна зателефонувати на Національну дитячу гарячу лінію за номером 116 111. Щодо розшуку дітей, чим раніше ви звернетесь, тим краще. Батьки повинні знати контакти дітей, у що вона була одягнена, повинне бути обов’язково останнє фото дитини. Часто бувають випадки, коли батьки взагалі не знають, де дитина знаходиться, можуть і через тиждень повідомити, що дитини немає вдома. Є діти, які тікають декілька разів з дому. До того ж, і з забезпечених сімей. І непорозуміння з батьками, що є досить розповсюдженим явищем, провокує конфлікти і діти тікають з дому. Іноді діти не хочуть навчатись або батьки нав’язують їм свою філософію або обмежують дітей у їхніх бажанням. Тому батькам варто побачити причину і собі і звернутись до хорошого психолога, а іноді й психіатра. І тоді трагічних випадків буде менше".
Експерт з безпеки дітей Олена Лізвінська також зауважила, що "батьки можуть створювати комфортну атмосферу вдома для того, щоб діти могли довіритися, якщо раптом щось сталося. Якщо менші діти не дуже хочуть розповідати, як у них справи, то запитайте у них щось цікаве, наприклад, що вони цікаве почули, з ким грались, що найбільше подобається у школі, крім перерви тощо. Тобто варто ставитися з гумором до певних ситуацій і підходити до дитини з посилом "я б дуже хотіла тобі допомогти, якщо у тебе немає настрою, то повернемося до цієї теми чи розмови трохи згодом". Можливо, після смачної вечері у дитини з'явився настрій і вдасться поговорити".
Щодо того з якого віку відпускати дітей самих за покупками або гуляти на майданчику, експерт зазначила наступне:
"Раніше двори створювалися таким чином, що там не було таких прохідних можливостей, а зараз дуже відкриті простори, часто без парканів. Крім того, у найближчих магазинах зазвичай працювали знайомі або люди один одного знали. На сьогодні ми маємо розуміти, що ризики для дитини дуже великі", ─ сказала вона.
Фото: pexels.com
