Мобільний додаток

Очільник ІНП Антон Дробович про ОУН-УПА: Найкраще, що можна зробити – це знати правду в подробицях

10.05.2020 р., 19:07

Історія є тлом, через яке здійснюється величезна кількість політичних маніпуляцій. Спекуляції відбуваються і навколо участі українців у Другій світовій війні: в радянські часи діяльність воїнів ОУН-УПА демонізувалася, а історія УПА замовчувалася. Як не стати жертвами подібних маніпуляцій та чому варто уникати героїзації та дегуманізації окремих особистостей радіо Культура розповів голова Українського національного інституту пам’яті Антон Дробович.

"В цій темі не можна робити ніяких широких мазків: є конкретні люди і конкретні історії. УПА і ОУН – це не монолітні організації і історії одних людей і загонів не подібні на історію інших. Тому ніяких широких мазків в жодну сторону: ані, коли всі говорять, шо в УПА всі погані, ані коли говорять, що там всі білі пухнасті герої", – зауважив Антон Дробович.

За його словами, треба пам’ятати, що УПА і загалом визвольний рух всіляко демонізувався і фальшувався в радянський час: "Це велика ступінь маніпуляції, які продовжуються зараз з тими людьми, які виступають проти України і вважають, що Україна як суб’єкт не повинна існувати, хочуть її підкорити".

"Людина в 1939 році могла бути заскоченою тим, що, наприклад, звільнили від Польщі частину території України і люди вважали, що це велике щастя. А потім виявилось, що ті, кого вважали визволителями ніякі не визволителі, а ще ті окупанти. Відповідно, коли в 1941 році прийшов Радянський Союз, території захопили і розказували, що це об’єднання України. А через якийсь час почалися розстріли інтелігенції, священиків, вчителів, вивози в Сибір, переслідування за націоналістичні погляди чи загалом про погляди, що Україна має бути незалежною. Тому у людей до Радянського Союзу, КДБ та інших репресивних структур сформувалось відповідне ставлення. Тому коли в 1941 році приходять нацисти і захоплюють території, то багато хто міг сприйняти їх як визволителів і хотіти записатися до військ. Але в короткий час прийшло розчарування, бо стало зрозуміло, що це теж людиноненависницький режим", – пояснив директор Інституту національної пам’яті. 

Дробович закцентував на тому, що історичні питання часів Другої світової війни є дуже драматичними: "Люди вже декілька разів виявилися обманутими в своїх очікуваннях і хтось одразу сказав, що воює проти і тих, і тих. Хтось вирішив отримати вишкіл в рядах нацистських угруповань, хтось – в радянських рядах. Але на меті мали при першій нагоді постати й проти одних, й проти інших".

"Зараз, коли ми дивимось ретроспективно, архівних даних недостатньо: немає щоденників і ми можемо узагальнити і не враховувати викликів кожної людини", – зазначив директор ІНП.

Також в ефірі радіо Культура Антон Дробович розповів й про результати опитування щодо визнання вояків ОУН-УПА борцями за незалежність України Фонду "Демократичні ініціативи", опубліковані сьогодні: "Визнання воїнів УПА борцями за незалежність України підтримують 44 % українців і лише 22 % – проти. І якщо на Заході це 68 %, в Центральній Україні – 43 %, то на Півдні і Сході по 30 %, третина населення, підтримують визнання УПА борцями за незалежність". 

"На Сході і Заході України різне ставлення до цієї теми, тому що, по-перше, радянська пропаганда була тривалою. А, по-друге, чим далі на Схід, тим менше було представників визвольного руху, відповідно населення менше безпосередньо зустрічалося з діяльністю УПА і мало менше історій в сімейній пам'яті про них. На Заході більше стикалися, тому там знали, що не все в чорно-білих тонах", – пояснив Дробович. 

Щодо того, чи є вояки ОУН-УПА героями для самого очільника ІПН, він зазначив, що це занадто загальне питання: "Треба говорити про конкретні постаті: якщо людина співпрацювала з нацистами і причетна до злочинів проти людяності, вона для мене не є героєм, бо ціль не виправдовує засобів. Якщо ж людина не брала участі в злочинах проти цивільного населення, наприклад, українського чи польського, але зі зброєю в руках воювала і проти комуністів, і проти нацистів – вона цілком заслуговує на визнання і шану. Але якщо людина була героєм, офіцером нацистської Німеччини, то про жодну безумовну героїзацію мовна йти не може, тому що це буде солідаризація з тоталітарним режимом".

"Але не чиновник має розказувати, хто кому герой: якщо українське суспільство прийме, що, наприклад, якась неофіційна співпраця з нацистським режимом виправдана і, відповідно, сума добрих справ людини більша, а жодних злочинних наказів немає - це одна справа. Але замовчувати, що співпраця з нацистами була, не можна", – наголосив Дробович.

Він зауважив, що часто є дискусія щодо, з одного боку, Романа Шухевича і те, як оцінювати його співпрацю з нацистськими органами, а з іншого – про Степана Бандеру, який сидів в німецькому концентраційному таборі: "Звісно, про це радянська, а тепер російська, пропаганди стараються замовчати, бо це не вписується в їхні рамки. Але найкраще, що можна зробити – це знати правду в подробицях, а люди самі визначаються, що є достатнім для вшанування, а що є неприпустимим фактором".

ФОТО:  dyvys.info

Очільник ІНП Антон Дробович про ОУН-УПА: Найкраще, що можна зробити – це знати правду в подробицях

Новини по темі