Мобільний додаток

Не брали кредит, а колектори атакують? 5 речей, які має знати кожен, щоб захистити свої права

30.04.2020 р., 16:22

Не позичали грошей у борг, не підписували жодних документів про поручительство, а вам дзвонять колектори? Кредити брали дорослі діти або сусіди, а вимагають сплатити борги вас? Коли можна ігнорувати дзвінки, а коли вже треба залучати поліцію? Як має правильно нараховуватися пеня? Адвокат Сергій Делидивка розповів в етері Українського радіо, що має знати кожен українець, аби убезпечити себе від "вибивання" чужих боргів.

Програма:

1). Що таке насправді "порука"? Справа в тому, що це – не порука і не поручительство. Дійсно, така практика існує, коли людина позичає гроші до зарплати, і у неї беруть дані, телефон родичів чи знайомих, які могли би підтвердити, що позичальник – порядна, платоспроможня людина. І коли ці кредити не повертаються, то починаються дзвінки так званим "поручителям". Але це – юридичний нонсенс. Порука, це – спосіб забезпечення виконання зобов’язань. Будь-яке забезпечення виконання зобов’язань проводиться виключно в письмовій формі. Більше того, якщо письмова форма не дотримана, то цей "проводчик" є нікчемним і його юридично не існує. Тобто, всі ці дзвінки, це – психологічний тиск. І психологічний тиск на боржника, так званий "телефонний тероризм". А у випадку так званих "поручителів", просто немає про що говорити – не вступайте в контакт, обмежте спілкування. У таких випадках, Ви – не є юридично зобов’язані, але можете "подякувати" Вашому знайомому за ці дзвінки.

2). Хто такі колектори, і на яких підставах вони діють. Сама діяльність таких фінансових компаній, які надають кредити, знаходиться в правовому полі. Вони отримують ліцензію на діяльність. Тут вже питання в тому, як ці компанії забезпечують повернення боргів. І їх можна умовно поділити на три види. Перші – більш-менш діють в правовому полі, використовуючи елементи колекторства, але в основному, це – судові провадження, коли компанія подає на боржника позов до суду. Другий сегмент компаній – "напівсірі-напівчорні", то тут вже починається тиск на боржника, і тиск по телефону і можливо навіть фізичного впливу – розклеювання листівок у під’їздах і т.д. І третій сегмент – нелегальні компанії, які дають в борг, а потім "вибивають" борг, як у 90-ті. І основна порада, для так званих "поручителів": мінімізуйте контакти, не дозволяйте щоби на Вас впливали і тиснули.

3). Про погрози і діяльність поліції. Сама по собі погроза виконання чи не виконання цивільного зобов’язання є ст.355 Кримінального кодексу України. Але, погроза має бути явною, реальною і йти від конкретної особи. І, ось чому поліція не береться за такі випадки. Через велике навантаження розслідування тяжких злочинів. По-друге – кадровий голод. По-третє – ці справи не мають ніякої перспективи. Тому що колектори – не дурні. Вони безпосередньо і прямо не погрожують. Працівники поліції мають вносити інформацію за заявою громадянина до ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань), якщо там вбачаються ознаки злочину. Якщо працівники поліції протягом 24 годин не внесли інформацію до ЄРДР, то треба звертатися до суду і оскаржувати це рішення. І тоді, бажано з залученням адвоката, клопотати про проведення тих чи інших слідчих дій чи навіть розшукових заходів. Сам факт внесення інформації до ЄРДР, ще нічого не значить. Потрібно, щоб за заявою працював конкретний слідчий від якого вже можна вимагати проведення різних слідчих дій.

4). Щодо річних чи місячних відсотків. Яким чином нараховуються відсотки, закон не регулює і регулювати не може. Тому, треба уважно вивчати договір позики і вивчати, які саме відсотки будуть нараховуватися і на яких умовах. Отримати кредит в банку – не просто. Треба пройти ідентифікацію, потрібна довідка про доходи, перевіряється кредитна історія, легальне і надійне забезпечення, яке перевищує суму боргу. Тому, щоб зекономити час, люди йдуть до інших кредитних установ. Але, за все треба платити. Якщо середня банківська ставка близько 20% річних, то ставка таких установ, невеликих фінансових компаній, може досягати 600-800%. І більшість цих проблем, про які ми говоримо сьогодні, виникла через легковажність і низьку правосвідомість громадян.

5). Щодо пені і нарахованих штрафних відсотків. Верховний Суд рекомендує таку позицію судам першої інстанцій: проценти можуть нараховуватися тільки в межах строку кредиту. Зазвичай фінансові установи видають кредит короткостроково – місяць чи два. Цим терміном і обмежуються строки нарахування відсотків, далі кредитор має право на стягнення інфляційних і 3 % річних – за 625 статтею Цивільного Кодексу. Така позиція Верховного Суду, однак, суди першої інстанції можуть відступити від такої позиції, але це – дуже складно.

Фото - з відкритих джерел

Не брали кредит, а колектори атакують? 5 речей, які має знати кожен, щоб захистити свої права

Новини по темі