"Нічого надзвичайного, принаймні для останніх п’яти років, не відбувається. Хто спостерігає за курсом валюти, той знає, що в нас вона йде фактично за річним циклом: ближче до початку осені, інколи навіть серпня, але, як правило, з вересня вона починає слабшати через цілком природні причини. По-перше, збільшується попит на валюту з боку імпортерів, вони роблять закупівлі для новорічних свят. З іншого боку потрохи починають формуватися резерви для виплати дивідендів іноземним інвесторам, так само скуповується валюта, яка потім йде на ці виплати. Частково грає свою роль й населення, яке, хто отримує якісь додаткові виплати ближче до Нового року, вкладають їх у валюту. Це все створює додатковий попит на валюту і курс починає слабшати. Така тенденція зберігається десь до лютого, після чого національна валюта починає укріплюватися, на середину літа, як правило, припадає пік такого укріплення і далі все йде знову по колу", – розповів Євген Олейніков.
За словами економіста, якщо не буде якихось фундаментальних змін в економіці, цей цикл буде зберігатися й надалі: "Якщо ви купуєте валюту як пересічний громадянин для заощаджень або здійснюєте накопичення під велику покупку, яку краще робити у валюті, то краще купувати в середині літа, а якщо ви потім здаєте її для отримання гривні, то це краще робити якраз ближче до Нового року і протягом перших двох місяців після нього".
Також експерт пояснив, чому в Україні зі зниженням курсу долара ціни на товари не опускаються, тоді як з підвищенням курсу збільшуються й ціни: "Ціноутворення – це питання кожного окремого суб’єкта господарювання. Проте насправді ситуація доволі проста: укріплення долара цього літа мало тимчасовий характер через політику уряду та Національного банку зі здійснення великих запозичень. Вони здійснювалися у гривні, під великий відсоток, а сюди заходили професійні гравці на фінансовому ринку, які продавали валюту, купували гривню, яку вкладали в державні цінні папери. Це створило надлишок валюти на ринку і, відповідно, курс почав стрімко укріплюватися. Але це тимчасовий характер, а ті, хто ведуть системний бізнес, мають рахувати не на один день і навіть місяць далі. Вони чудово розуміють, що цей процес може дуже швидко перетворитися на зворотній. У випадку різкого послаблення гривні вони опиняться з гривневою виручкою, але без можливості купити еквівалентну суму у валюті. Тому ніхто не поспішає знижувати ціни під дією тимчасових факторів".
"Нагадаю всім, що Україна – це держава з дефіцитним бюджетом, який можна дофінансовувати або за рахунок запозичень, або за рахунок продажу чогось. З тим, аби щось продавати, у нас поки що не надто складається, тому доводиться запозичувати. Можна критикувати політику НБУ, але коли ми чуємо, що у нас невиплати заробітних плат, уряд переходить у ручних режим для керування видатками, це створює значно більшу паніку, аніж ситуація з валютними коливаннями", – зазначив Євген Олейніков.
В свою чергу заступник голови НБУ Дмитро Сологуб назвав причини зміцнення гривні і заявив, що ситуація цілком контрольована: "Курс так швидко змінюється, що говорить про те, що він в нас гнучкий і плаваючий. Ще раз хочу наголосити: нічого в політиці НБУ на валютному ринку не змінилося. Курс плаваючий, він має відповідати фундаментальним параметрам і він відповідає. В той самий час ми згладжуємо коливання та поповнюємо резерви. Щодо поповнення резервів, ви бачите результат. Останніми днями була тенденція щодо девальвації гривні, були різні причини. На початку року імпорт переважає над експортом, крім того, ми бачити активність компаній стосовно виводу дивідендів. Населення використало девальвацію гривні як можливість продати валюту майже на 100 мільйонів доларів з початку року.
Коли ми бачимо на міжбанківському ринку, що є щось загрозливе, ми виходимо і продаємо валюту, як це робили вчора, сьогодні і бачимо, що ринок на це реагує. Тому ніяких змін в політиці Нацбанку стосовно обмінного курсу немає".
Євген Олейніков натомість зазначив, що НБУ трохи лукавить: "Справа в тому, що за діючим законодавством НБУ дійсно не має тримати фіксований курс, від цього ми відмовилися. Але завдання НБУ згладжувати так звані пікові коливання, тобто Нацбанк не має допускати різкого укріплення або послаблення гривні. Іноземна валюта – це такий самий товар, як і будь-який інший, а ціни на товар формує попит і пропозиція. Коли попит зростає, відповідно, змінюється курс, коли попит скорочується, відповідно курс укріплюється. Завдання НБУ за рахунок такої категорії, як резерви, тобто накопичення НБУ в різних валютах та активах, згладжувати ці коливання. Коли курс надто різко укріплюється, НБУ має виходити і скуповувати валюту з ринка, якщо навпаки курс швидко послаблюється, НБУ знову виходить, але продавати валюту".
ФОТО: pixabay
