Європейська соціальна хартія – це той мінімум зобов’язань, який держава має виконувати за будь-яких обставин

Європейська соціальна хартія – це той мінімум зобов’язань, який держава має виконувати за будь-яких обставин

Європейська соціальна хартія - один із базових документів для визначення стандартів соціальних та економічних прав. Вона була ухвалена в контексті існування Європейської конвенції з прав людини. І якщо Європейська конвенція говорить більше про громадянські права, то Європейська соціальна хартія основний акцент робить на соціально-економічних правах. Як реалізується цей документ, які його механізми та чи можуть ними скористатися українці? Про це в ефірі Українського радіо розповів програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк.

0:00 0:00
10
1x

Максим Щербатюк: Європейська соціальна хартія, як і Європейська конвенція з прав людини, стосується саме європейської системи захисту прав людини. Соціально-економічні права - це вже друге покоління прав, позитивні зобов’язання держави: зробити, реалізувати, забезпечити. Відповідно, в цьому документі порушено багато питань щодо того, що держава має забезпечити на рівні національного законодавства. Україна приєдналася не до всіх статей Європейської соціальної хартії, ратифікувавши її у 2006 році з певними зауваженнями.

Які зобов’язання не взяла на себе Україна?

Максим Щербатюк: Є певні речі, пов’язані з правом на працю, з антидискримінаційним законодавством. Але зараз, на цьому етапі, відчувається готовність держави рухатися в бік ратифікації статей, щодо яких не були взяті зобов’язання. Тобто, діє принцип певного прогресу поступовості.

Як відбувається контроль за виконанням державами положень Європейської соціальної хартії?

Максим Щербатюк: Є кілька механізмів, щоб комітет міністрів Ради Європи міг бачити прогрес держави у виконанні положень Європейської соціальної хартії. Перший механізм - коли держава звітує за певною групою прав. Сам процес звітування розбитий на чотири групи, за якими держава щороку звітує. Наприклад, право на працю і, відповідно, всі статті, що стосуються права на працю. Це дає можливість тримати руку на пульсі. Але потрібно, щоб і міжнародні правозахисні організації додавали інформацію, щоб був альтернативний погляд для більш чіткої і правдивої інформації. Це важливий адвокаційний механізм. Він потребує достатньо активного і розвинутого громадянського суспільства, тому що, на відміну від механізму Європейської конвенції, де чітко працює інструмент індивідуальних скарг і де люди мають такий доволі сильний механізм як Європейський Суд з прав людини, у цьому випадку такий механізм потребує об’єднання людей, сильних профспілок, громадських організацій, які знали б усі інструменти й механізми соціальної хартії, і це давало б додаткові козирі в руки.

Як українці можуть захистити свої права, визначені Європейською соціальною хартією?

Максим Щербатюк: Якщо є сильні профспілки, громадські й правозахисні організації, і багато людей у цей процес включено, тільки тоді є можливість, використовуючи, скажімо, певні стандарти, встановлені на рівні ради Європи, захистити свої права.