Щоб зрозуміти витоки скандалу із записом розмови прем’єр-міністра Олексія Гончарука, треба згадати як формувався цей уряд, говорить аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” Петро Бурковський. “Самі міністри, коли їх питали, про те як вони дізналися, що будуть міністрами, казали, що буквально несподівано. Одна міністерка казала: “Зі мною президент розмовляв 20 хвилин”. Виникають питання, кого представляють ці люди? Чи вони представляють Зеленського, чи так звані інші групи впливу, чи громадський сектор, чи себе як фахівців? Після кількох місяців роботи виникають питання: так звана монобільшість у парламенті теж не є однорідною. Там є різні групи впливу, вони починають викристалізовуватися. Вони хочуть бути представлені у владі, тобто, мати міністерські крісла”.
Як результат, експерт не виключає будь-які методи політичної боротьби за посади в уряді. “Вони можуть бути відкритими - така конструктивна критика. І пропозиція альтернативних рішень, і пропозиція кандидатур, які будуть втілювати ці альтернативні рішення краще, ніж той, хто обіймає зараз посаду. Є й інші методи політичного впливу - коли “вкидаються” зарплати спочатку, потім розмови, де нібито хтось когось називає не тим словом і звинувачує в некомпетентності. І це все використовується, щоб примусити людину, яка приймає ключові рішення - це президент України - переглянути керівний склад кабінету міністрів - одних виключити, а інших включити. У демократіях - це нормальна справа. Просто може виникати питання коректності та моральності тих чи інших методів, але в політиці, як відомо, засіб виправдовує ціль”.
Ситуація з “плівками Гончарука” показала, хто насправді приймає всі рішення в Україні та несе за них відповідальність, вважає аналітик фонду “Демократичні ініціативи” Петро Бурковський. “Коли це все сталося, я ще раз передивився інтерв’ю Ігоря Коломойського журналісту Денису Бігусу. Тоді вже було відомо, хто стане президентом. І от Ігор Валерійович сказав, що сподівається, що президент не буде втручатися ні в роботу уряду, ні в роботу парламенту, а буде лідером націй. Ситуація, що сталася, показує, що побажання ймовірного соратника чи можливого спонсора президента Зеленського, не збуваються. Чому? Бо у парламенті сформована більшість із людей, які з’явилися там лише завдяки прізвищу президента України. І саме тому президент уособлює не лише свою посаду, а і більшість у парламенті. А, оскільки більшість формує уряд, то і пульт керування урядом знаходиться зараз у президента. А у нас парламентсько-президентська республіка.”
І тоді, каже експерт, виникає логічне запитання: що міняти політичні традиції чи Конституцію? “Бо, якщо відкрити Конституцію та “Закон про Кабінет Міністрів”, там немає жодного слова про те, що прем’єр-міністр, коли він хочу подати у відставку, він має консультуватися з президентом. З формальної точки зору відбулося порушення Конституції, але з політичної - все було правильно”.
Борковський вважає, що дуже важливо дізнатися, хто ці “плівки” “злив”: “Там (на зустрічі прем’єра з міністрами) говорили про серйозні речі про позики, борги і т.д. Виникає запитання, чи ці п’ять годин розмов не прослухали у сусідній державі раніше, ніж в Україні. Чи не передаються подібні записи у Росію?”
Нагадаємо, 15 грудня в мережі з’явилися аудіозаписи, де нібито прем’єр-міністр зізнається, що він "повний профан в економіці", а у президента Володимира Зеленського "примітивне розуміння економічних процесів".
У Кабінеті Міністрів України заявили, що вони не мають інформації щодо того, чи є ці записи справжніми. 17 січня стало відомо, що прем’єр-міністр написав заяву про відставку та поїхав на консультації до Офіса президента. Ввечері 17 січня з’явилося відео зустрічі президента з прем’єр-міністром Гончаруком, на якому Володимир Зеленський говорить, що дає уряду Гончарука ще один шанс, якщо будуть вирішені деякі речі, які сьогодні дуже важливі.
