"Цей законопроект дуже схожий на той, котрий був поданий на розгляд ВР у 2015 році. Він іде повністю в концепції проведення реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою (децентралізації), затвердженого в 2014-2015 роках. Тобто нічого принципово нового не відбулося. Люди, які працювали в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства над реформою децентралізації у 2014 році, продовжують це робити і зараз", - наголошує Бондаренко.
Особливість тексту коріниться в його нововведеннях: запровадженні нового переліку адміністративно-територіальних одиниць (громада, округ, область, Автономна Республіка Крим); закріпленні на конституційному рівні права громади на безпосереднє здійснення місцевого самоврядування шляхом виборів, місцевих референдумів, місцевих ініціатив, а також створенні представницьких і виконавчих органів місцевого самоврядування (окружної, обласної ради, їхніх виконкомів).
Бондаренко зазначає, що текст законопроекту у першій редакції (13 грудня) був поданий без проходження експертного обговорення. Вдосконалена редакція законопроекту від 28 грудня врахувала низку зауважень фахівців у сфері децентралізації. "Якщо ти відчуваєш, що були допущені деякі помилки і ти їх намагаєшся прибрати, щоб зняти критику, то це нормально. Були внесені зміни по деяким критичним пропозиціям", - наголошує він, додаючи, що остаточний висновок на відповідність статтям 157 і 158 Конституції України цього законопроекту має надати Конституційний Суд.
На думку експерта з конституційного права, владі не вдасться втілити в життя законодавчі зміни до дати проведення чергових місцевих виборів в країні, запланованих на кінець жовтня 2020 року. "Є порядок внесення змін до Конституції - вони вносяться на двох чергових парламентських сесіях. Зараз є запропонований текст змін, треба проголосувати за звернення до Конституційного Суду, має бути позитивний висновок КСУ... У перший вівторок лютого почнеться вже нова сесія ВР і парламентарії зможуть проголосувати за законопроект у першому читанні, а в другому треба буде голосувати у вересні 2020 року… Ніхто не встигне цього зробити. Будуть деякі об’єднані територіальні громади, які треба буде примусово створювати, бо вони добровільно не об’єдналися (йдеться про приблизно 150 майбутніх ОТГ). Також окремо парламенту треба буде ухвалити закон про адміністративно-територіальний устрій на основі конституційних змін. Тож швидше за все у жовтні ми матимемо ситуацію, коли доведеться обирати всюди", - акцентує Бондаренко.
Окрім цього, експерт з конституційного права підкреслив, що наразі залишається відкритим питання закріплення особливого статусу Донбасу на законодавчому рівні. У цьому розрізі він виокремив пункт 16 статті 92 Основного Закону і внесені Президентом Володимиром Зеленським законодавчі ініціативи. "Президент прибрав у законопроекті дискусійні положення. На мою думку вони стали гірші, але тепер немає можливості говорити про особливий статус. Варто розуміти, що питання особливого статусу Донбасу не стосується напряму реформи децентралізації. Головне, не повторити помилку 2015 року і не змішувати "Мінськ", війну, політику з децентралізацією. Нам децентралізація потрібна для того, щоб ми стали сильнішою, більш спроможною державою", - резюмує Бондаренко.
