“Зрада” чи “перемога”? Політичні, економічні та суспільні підсумки року

“Зрада” чи “перемога”? Політичні, економічні та суспільні підсумки року

Українське радіо аналізує рік, що минає. Три напрямки — три експерти. Політичні, економічні та суспільні підсумки року очима політтехнолога Олексія Голобуцького, економіста Гліба Вишлінського та журналістки видання “Українська Правда. Життя” Ірини Андрейців.

0:00 0:00
10
1x

Політичні підсумки року

Олексій Голобуцький, політолог, політтехнолог, політичний експерт

фото - Facebook

Подія року — президентські вибори

“Вперше в історії України не діючий політик став президентом України, людина поза системою. Це навряд чи можна назвати найбільшим розчаруванням. Є надії у людей, рейтинг, хоч і зменшується, але все одно найвищий у діючого президента за всю історію України”.

Про вибори до ВР та монобільшість

“У нашій олігархічній системі важко зберегти монолітність. І всі ці залякування про диктатуру однієї партії не мають сенсу. Пан Коломойський та інші олігархи зробили все все, щоб Україна залишалась демократичною державою, і у нас не було більшості, яка би нав’язувала волю всім іншим. Ця більшість провалює один закон за іншим. Якщо взяти той же гральний бізнес. Програмна ціль президента Зеленського була його легалізувати. Якщо з голосування про земельний ринок ніхто не чекав швидкого результату, то з гральним бізнесом повинні були підтримати, якби більшість була. Й так багато речей, які показують, що монобільшість фіктивна і, судячи з усього , доживає свої останні часи. Можливо, залишиться в одному варіанті, а може, вони й розійдуться. Немає єдиної команди, немає єдиної мети”.

Відносини з Росією: відновлення нормандського формату, газові перемовини

“Якби Зеленський розумів, що він нічого не доб’ється від Путіна, можливо б, і не було цієї зустрічі ( саміту лідерів Нормандської четвірки). Формалізація наших відносин з Росією, з моєї точки зору, зараз не на нашу користь. Якщо Росія не поступаєтся, а від нас вимагають якогось діалогу, то поступатися будемо тільки ми. То краще взагалі не спілкуватися, а робити свою справу нарощувати армію, бюджет і чекати на більш сприятливі умови. Щодо всіх інших речей — газу і так далі, не можна сказати, що це — зрада, але це — не перемога. Ми зіграли на користь Європи, яка у наступному році буде мати кілька джерел поповнення, грубо кажучи, газу. І українська труба через 5 років буде не потрібна. Ми могли стратегічно зіграти у цьому напрямку, перекрити трубу і не домовлятися з росіянами, спробувати добитися 12 мільярдів. Ну наступному році “Газпром втратив би свою долю у Європі, але ми не зіграли. Ми граємо на вигоді, яка зараз є. Так само з цим обміном заручників. Зеленський показав, що це дуже важливо для нього, у політичному розумінні. На новорічному привітання українців, крім, зняття недоторканності і звільнення полонених, похвалитися особливо нічим. Це ціла низка питань наших відносин з Росією, які не надихають на наступний рік”

Економічні підсумки року

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський



фото - Facebook

“Ми можемо порівняти ситуацію з очікуваннями. Очікування не були найкращими, були побоювання, що буде якась політична турбулентність, що не вдасться швидко сформувати уряд, що буде конфлікт між президентом та новообраною Верховною Радою. Цей рік ми прожили спокійно. Якби ми на його початку обговорювали, що найбільшою проблемою наприкінці 2019-го року буде неочікуване посилення гривні, я думаю, що багато наших слухачів би сміялися. Це означає, що, насправді, нам вдалося закріпити макроекономічні показники, нам вдалося вивести інфляцію в цільовий діапазон — близько 5%. Це означає, що у нас є шанси позбутися серед українських громадян сприйняття, що ціни постійно зростають. Цього року ми побачили, що гривня може зростати. Це достойно для української валюти. Для року виборів, пройти з рекордним урожаєм і прогнозованим зростанням економіки понад 3%, це теж непоганий результат.”

Соціальні підсумки року

Ірина Андрейців, журналістка та редакторка видання “Українська правда. Життя”

фото - Facebook

Освіта

“Міністерство освіти особисто мене ці два місяці тішить, бо воно продовжує почату реформу, закладає зміни у вищій освіті. Наприклад, KPI (Key Performance Indicators – ключові показники ефективності – ред.) ректорів. Якщо ректор не виконуватиме те, що прописане в контракті, Міністрество матиме право його розірвати. Що стосується науки, то саме прогресивна частина науковців дуже тішиться новою політикою Міністерства освіти, вони кажуть, що роками не бачили ніяких зрушень, а тепер там “пачками” приймають рішення”.

Медицина

“У 2020-му році ми маємо зайти у наступний етап медичної реформи. Він має бути найскладнішим. Оскільки, ми будемо мати реформу усіх медичних закладів країни, тобто, лікарень, пологових відділень тощо. 2019-й рік мав бути основним етапом підготовки, але у нас відбулася політична зміна керівництва. Попри те, що новий міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька декларувала і декларує продовження курсу реформ, через певні розбіжності у її політиці з міністерства пішло понад 20 державних службовців. Пішла заступниця Міністра Младена Качурець, очільниця Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Ірина Литовченко, голова Національної служби здоров’я Олег Петренко, а національна служба здоров’я — це ядро реформи, пішов Володимир Курпіта — голова Центру громадського здоров’я. Люди йдуть, і це не може не лякати. Я вважаю, що реформу роблять люди, а не посади. Якщо йдуть люди, які робили ці процеси, то вони можуть зупинитися. Коли приходять нові люди, вони не можуть взяти і продовжити, їм треба розібратися. І, боюсь, ми будемо ходити по колу”.