Мобільний додаток

Міністр Альона Бабак розповіла про майбутнє децентралізації

8.10.2019 р., 21:00

З приходом нового уряду постало одразу багато запитань щодо майбутнього тих реформ, які були розпочаті раніше, але ще на даний момент не завершені. Це стосується і реформи децентралізації. Як розвиватиметься Україна на локальному рівні в майбутньому про це в ефірі Українського радіо говорили з міністром розвитку громад території України Альоною Бабак.

Чи в силі ці плани, чи насправді у 2020 році цей етап децентралізації завершиться?

Бабак: Насправді Україна іде еволюційним шляхом до реформи децентралізації, тобто передачі повноважень управління на місцевий рівень, на рівень громад переважної кількості функцій від державних органів влади до рівня громад. І ми йдемо шляхом спочатку добровільного об'єднання. І фактично сьогодні вже більше 950 громад, які об'єднались, з маленьких громад стали більшими. І у нас залишилось ще близько 6500 невеликих громад, у яких можуть проживати 500 мешканців і 1000 мешканців, які треба ще об'єднати для того щоб вони стали спроможними. Спроможними для надання того комплексу послуг, які люди потребують в тих містах, де вони живуть — це школа, це амбулаторія, це центр надання адміністративних послуг, це сервіси комунального обслуговування, це і податковий інспектор, який може бути, і інші сервіси, які потрібно щоб люди отримували там, де вони живуть. І ми бачимо, що сьогодні навіть зараз дуже активно відбувається ще процес добровільного об'єднання. Ми бачимо, що нові губернатори, які прийшли в регіони, почали співпрацювати у своїх регіонах. Іі процес пришвидшився навіть. Ми маємо дуже позитивну динаміку, наприклад, у Закарпатській області, де до приходу нового уряду не було взагалі перспективного плану об'єднання територіальних громад, цей процес відбувся. Зараз ми чекаємо, щоб Закарпатська область передала нам в Міністерство для затвердження цього плану Кабінету Міністрів України. Тобто люди вже зрозуміли, що їм краще добровільно пройти процес узгодження між собою, між своїми населеними пунктами, маленькими громадами цього об'єднання, ніж чекати коли хтось адміністративно-територіальним таким шляхом директив буде це робити. І я бачу, що надходять постійно до обласних адміністрацій нові і нові пропозиції від громад для об'єднання. Тобто, процес іде. І на сьогодні ще продовжується добровільне об'єднання.  

А ті громади, які зараз, тільки зараз  наважилися на цей крок, вони встигнуть до 20 року ? 

Бабак: Звичайно, встигнуть ті хто хотіли, ті хто мали бажання добровільно об'єднатись,  то я думаю, що вони встигнуть.  А якщо говорити про проблемні ситуації, то там треба все ж таки пропонувати громадам за перспективними планами об'єднуватися, їхати до цих громад, спілкуватись з людьми.  І тоді фактично пояснювати їм для чого це все робиться. Тому що, наприклад, коли у вас є громада, в якій проживає 500 людей, або навіть тисяча, але там немає щонайменше двохста дітей шкільного віку, чи 150 дітей дошкільного віку, то це громада демографічно неспроможна розвиватись. І нам треба розуміти і пояснювати це людям. Якщо ми залишимо громади з такою демографічною структурою, де будуть люди переважно старшого віку, де немає бюджетоутворюючих підприємств, де фактично немає соціальноекономічних і демографічних передумов для того, щоб ця громада розвивалася і надавала людям послуги, які люди чекають, то там об'єднуватись потрібно. І треба це пояснити на прикладах. Власне, те моделювання спроможних громад, які сьогодні Міністерство регіонального розвитку робить разом з обладміністраціями, отримує відгуки з міст, населених пунктів, в рівнях громад. Це моделювання і орієнтовано фактично на врахування всіх критеріїв спроможності для подальшого розвитку.

Якщо так багато громад проблемних, які ще не об'єдналися, і навіть не почали цей процес, чи є плани уряду подовжити термін добровільного об'єднання?

Бабак: Ні, немає бажання продовжити термін. Чому? Тому що ми не можемо далі залишатися бідними. Просто об'єднання, як я сказала, має мету об'єднання не ради об'єднання, а заради того, щоби людина, яка проживає в такій громаді, гарантовано отримувала весь набір публічних соціальних послуг, які вона повинна отримувати за місцем проживання. І чекати, коли ми ще будемо жити у неспроможним громадах, де немає ні лікарні, де немає школи нормальної, немає дороги. Питання: для чого, скільки нам треба цього чекати? Тому відповідь дуже проста: нам не треба надалі затримуватись з процесом переходу до посилення нашої спроможності.

Таким чином, у 2020 році ми вже отримаємо Україну, повністю сформовану з громад. Тоді виникає наступне запитання щодо місцевих виборів. Коли їх можна очікувати так,як було передбачено законом — у жовтні 2020року, так як повідомлялося раніше — у квітні, зокрема представниками партії «Слуга народу» — у квітні 2020 року, чи, можливо, навіть у грудні 19-го ? Такі ідеї теж озвучуються.

Бабак: Безумовно, що формування спроможних громад має бути основою для наступних виборів місцевих. Тобто у нас має бути повністю сформована карта України, яка складається з громад. Ми очікуємо, що це буде близько 1400 громад, включаючи міста обласного значення. І що саме в цих громадах, у тій кількості громад мають відбутись місце вибори. Щодо терміну проведення цих виборів, то було б неправильно мені сьогодні як міністру озвучувати ту чи іншу дату, тому що це процес узгодження, це процес прийняття рішення тої самої Верховної Ради, якщо говорити про позачергові вибори. І, якщо ми з вами бачимо різну інформацію, яка надходить від політичних сил, на яку сказали від «Слуги народу», то цей процес буде прийматися Верховною Радою. І, якщо він буде навесні наступного року, то ми тоді це питання, що ми маємо бути готовими з реформою завершення реформи децентралізації на новій адміністративно-територіальній основі, в якій базовим рівнем адмінустрою, базовою адміністративно-територіальною одиницею буде громада, власне до цього часу. Тому що немає сенсу проводити вибори за старою системою поділу громад. Де у нас є неспроможні громади і проводити там вибори — це не має ніякого сенсу.

Про неспроможні громади. За якими критеріями і ким буде визначатись спроможна громада чи ні, і що буде з тими, які створені раніше добровільно, але виявились, нажаль, не спроможні. Вони будуть розформовані?

Бабак: Дуже добре запитання, тому що на сьогодні існує методика визначення спроможності громад. Власне відповідно до цієї методики i мали б формуватись перспективні плани областей по об'єднанню громад. На жаль, той процес, який розпочався ще з 15-го року по об'єднанню, не завжди враховував дотримання цих критеріїв, які визначені в методиці. І ми маємо на сьогодні дійсно із тих громад, які об'єднались, 70% неспроможних громад, тобто дотаційних. Тому що ми говоримо про те, що після об'єднання громади переходять на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом України. Їм не потрібна ланка району для розподілу бюджетних коштів. Якщо за критерієм об'єднана громада спроможна, так як законодавство передбачало їх об'єднання, то вона вже може бути абсолютно самодостатньою для переходу на прямі міжбюджетні відносини. Але на жаль, навіть маючи ці прямі міжбюджетні відносини, ті громади, які об'єднались, на 70% є дотаційними. І тому ми очікуємо, що будуть відбуватись переходи ще об'єднання, дооб'єднання громад. І той закон, який буде прийнятий для того щоб логічно завершити процес добровільного об'єднання громад, повинен буде врахувати ці перехідні положення, щоб дати право тим громадянам, які сьогодні де-юре є об'єднаними ТГ, але неспроможними фінансово забезпечувати себе ресурсами і будувати належну інфраструктуру надання соціальних і інших послуг, то щоб вони мали можливість приєднуватись до інших громад І дійсно бути спроможними і фінансово, і економічно, і демографічно. Тому, якщо говорити про методику, то, наприклад я вже почала говорити: за цією методикою у спроможній громаді не може бути менше п'яти тисяч осіб. І цей критерій також формувався, виходячи з того, що за цієї кількості мешканців у громаді точно буде не менше 200 дітей шкільного віку, не менше ніж 150 дошкільнят, що в цій громаді буде тоді можливо утримувати таку школу, що у цій громаді можливо буде утримувати амбулаторію, мати лікаря, що в цій громаді можна буде також і утримувати центр надання адміністративних послуг,  будувати дороги. Тобто всі ці критерії вони є. Також я хочу звернути увагу шановних наших слухачів на те, що до програми діяльності уряду було додано стандарт надання публічних послуг, в якому ми також додали критерії, відповідно до яких ми будемо планувати в мережу надання соціальних послуг, про які я сказала. Там є такі стандарти як, наприклад, скільки дитина повинна витрачати часу для того, щоб добратися до школи, або в якій доступності має бути, наприклад, поліцейський і так далі. Тобто безпекові речі, соціальні, охорони здоров’я, школи. Вони також перелічені як стандарти до програми діяльності уряду. І при моделюванні спроможних громад будемо також використовувати як критерії саме ті стандарти, що записані додатком до програми діяльності уряду.

Укрупнення районів… На якій цифрі зупинились? І яке буде представництво на районному рівні? Бо зараз видається так що, самоврядування на районному не буде, тільки рівень префектів. Чи правильно це, якщо братам французький досвід, то там все-таки на всіх рівнях є самоврядування? І що зробити з префектами, які поки що в конституції не фігурують?

Бабак: Дійсно, ми сьогодні говоримо про те,  що себе трошки відживає — ланка адміністративного управління на рівні району.Наприклад,у Запорізькій області є окремі райони, в яких вже повністю сформовані ОТГ. Іфактично, маючи спроможні великі громади на рівні районної адміністрації, вже навіть немає тих функцій, які мають виконуватись. Тим більше, що ми говоримо, що внаслідок реформи децентралізації саме на рівень громади мають бути передані повноваження владні, окремі з районного рівня адміністрації, до рівня громади. Тобто, той же самий податковий інспектор має з'явитись в громаді щоб людина не їхала в район. Той самий, наприклад, центр комунального обслуговування, наприклад, люди їздять із сіл сьогодні в район для звірки показів газу, електрики.

Ми вважаємо, якщо громада, в якій буде, як мінімум, п'ять тисяч людей,  абсолютно може мати у себе центр комунального сервісу, вякій та самого газова контора, або електропостачання підприємство делегує свого представника, щоб люди отримували сервіс вже там, в громаді, а не їхали в район. Також ми розуміємо, що на рівні району практично не залишається ніяких таких серйозних повноважень місцевого самоврядування. Тому переважно всі вони будуть саме в громаді, або на рівні області.

Тому ми сьогодні дійсно бачимо, що дуже маленька необхідність є створювати саме  представницькі органи місцевого самоврядування, тобто рада її виконком на рівні району. Достатньо мати Раду і виконком громаді і Раду і виконком в області.  А префекти дійсно можуть замінити місцеві адміністрації районні і обласні тільки після того як будуть внесені зміни до Конституції України. Зараз за ініціативи офісу президента працює робоча група по напрацюванню змін до Конституції України, виходячи з цієї ідеології, що у нас адмінустрій буде трьохрівневий, його будуть складати громади на базовому рівні, на рівні субрегіону округи, і на рівні регіону області. І, виходячи з цього, також буде розподілятиись представництво місцевого самоврядування, а також територіальний розподіл інших органів влади. І префекти тоді мають замінити місцеві державні адміністрації. Місцеве самоврядування повинно буде мати і Раду, і свій виконком, а префект буде паралельною структуру, яка буде фактично координувати діяльність територіальних представництв центральних органів виконавчої влади і здійснювати нагляд і контроль за законністю рішень органів місцевого самоврядування. Це може бути виключно після змін до Конституції. І якщо говорити про терміни, то необхідно,щоби реформа дійсно повноцінно запрацювала, щоб зміни були внесені в парламент президентом в листопаді, і щоби десь в лютому вони були проголосовані. 

Кілька запитань до вас від слухачів Українського радіо:

Якщо громада спроможна, селище Новгородське на Донеччині, 12000 населення має промислових підприємств, бореться за те, щоб створити власну громаду. Однак, чиновники з області із команд минулих голів ОДА і чути про це не хочуть і кажуть, що селище має бути в Торецькій міській ОТГ. Що робити в такій ситуації?

Бабак: По-перше, напишіть, будь ласка, в Мінрегіон вашу інформацію про себе на мене — на міністра розвитку громади території України, щоби ми знали, що у вас є такий діалог, який поки що не складався. Явам наведу приклад: сьогодні приїхали представники Соснівської громади Львівської області, які також тривалий час боролися за те, щоб бути окремою громадою. А не в складі Червоноградської громади. І там дійсно, є усі критерії для того, щоб визнати саме ту громаду, де є адмінцентр у Соснівці, нормальною, спроможною громадою. І, будь ласка, напишіть на міністерство, ми також подивимось на ваші показники демографічні і соціальні, бюджетоутворюючі. І обов’язково вам відповімо. 

Як з дотаційної сільради може стати спроможною? Послуги стали недоступні, доріг немає, щоб доїхати до сільради понад 30 кілометрів автобусного сполучення немає, наймати авто 400 грн.

Бабак: Якраз моделювання спроможних громад залежить від того, чи ми беремо показники бюджету сьогодні, які є,і дивимось чи буде та громада, яка об'єднатися, мати якісно інші доходи в розрахунку на одну особу, виходячи з діючих показників доходності тої чи іншої громади, ну доходів бюджетів усіх громадян. Це перше. Тобто ми не будемо об'єднувати бідну з бідною, ми будемо дивитись на те, щоб у них дійсно були показники, які дозволять їм стати сильнішими. Окрім того, окремо ми розробляємо в рамках державної регіональної політики програму  державної підтримки об'єднаних громад через Державний фонд регіонального розвитку і там будемо підтримувати розбудову соціальної інфраструктури цих об'єднаних територіальних громад. Тобто,  якщо у 5 населених пунктах, які увійшли до нової,  наприклад ОТГ, було 5 шкіл, в яких було по 20 дітей, або 40/50 навіть, то вже держава допоможе профінансувати одну школу, яка буде обрана опорною, в яку всі діти всіх населених пунктів зможуть доїхати в межах того часу, який буде відповідати стандарту якості послуг, і відповідно до цього проекту має бути передбачено будівництво дороги, і шкільного автобуса щоб діти змогли доїхати з цих населених пунктів до нової школи, в якій буде вже інша якість надання цієї послуги. Тому в критерії доступності дійсно, не бідний з бідним, а бідний з багачем об'єднуються. І тоді вже буде інший імпульс для розвитку.

Переживають наші слухачі, що можуть позникати внаслідок реформи села. У середньому на одну громаду прийдеться 5-7 сіл, а розвиватись буде центральна. Решта працювати на центральну. 

Бабак: Ні цього не буде, тому що об'єднана громада, це буде одна громада. І ніхто там не буде працювати на адмінцентр цієї громади тому що, фактично у вас буде одна громада, яка була сьогодні в одному маленькому селі. Це буде одна велика громада. І,нажаль,села, які мають там 800-500 людей, самостійно розвиватися не можуть. В першу чергу не можуть надавати той рівень послуг, які люди сьогодні потребують. Така сільська громада на сьогодні, яка складається з маленької чисельності людей, просто не може дати людині ні лікарню, ні школу. Тобто не може бути в ній якісної освіти, тому виїжджають люди, молоді сім'ї виїжджають з таких сіл. Це шлях навпаки, спасти село завдяки тому, що дати можливість молодим родинам залишатись саме там, де вони проживають, даючи їм школи, де їхні діти можуть навчають. А не переїжджати до районних центрів, чи міст. Тому я вважаю, що це навпаки шлях спасти село і дати можливість розвиватись.

Чи планується якимось чином прямий зв'язок встановити між міністерством  і громадами? Бо багато хто насправді скаржиться на проблеми на районному  і обласному рівні.

Бабак:У нас є сайт на сайті, який називається «децентралізація». Є «запитання-відповіді» рубрика. Але на сайті «децентралізація» також можна ставити питання. І також зв'язуватися з міністерством також. Ми постійно маємо контакт з губернаторами обласних адміністрацій. Тому, якщо шановні слухачі, ви маєте проблеми, які виникають у процесі вашого такого шляху до добровільного об'єднання громад, будь ласка, звертайтесь  до губернаторів. Якщо губернатори не реагують на ваші звернення, то, будь ласка, прямо звертайтесь, пишіть на моє ім'я, на Міністерство. І ми будемо пробувати вирішувати ці питання. використовуючи всю інформацію в статистику, яка у нас є для розуміння того чи дійсно ми можемо вам допомогти у вашому шляху об'єднання за тими принципами, за тими ідеями, які ви бачите у себе є доцільними. Ми будемо зіставляти ту інформацію, яка є у вас з тією, що є в нас по статистиці, по соціальній, демографічних даних і по бюджетних показниках для того, щоб вам також підказати чи є той шлях об'єднання, який ви собі бачите доцільний, такий що корелюється з динамікою економічного і демографічного розвитку. Також я розумію що великими перешкодами на шляху добровільного об'єднання до цього часу були політики. Тому що, ви розумієте, було 5 сільських рад, сільських голів, то раптом має стати один. Дуже часто в кожній з цих сільських рад були представники тої чи іншої політичної сили. І так само ми всі розуміємо що розподіл політичного впливу на карті України раптом стає іншим внаслідок об'єднання. І дуже часто ми бачили що саме це ставало на заваді нормального об'єднання, такого природного об'єднання громади, які  історично, або географічно могли об'єднатись одна з одною. Політики дуже часто проводили ту кампанію по роз'єднанню виключно через те що вони втрачали політичний вплив той чи інший. Ми подали законопроект на Верховну Раду. Де ми прибрали із процесу цього перспективного планування та громад на рівні областей обласні ради, які дуже часто якраз були представлені політично. І виступали в ролі бар'єрів для того щоб були почуті самі громади, які мали і своє бачення того як вони мають об'єднуватись. Тому, я думаю, що ці політичні аспекти ми будемо прибирати, а перейдемо в діалог за показниками спроможності.

Чи буде проводитись моніторинг ефективності використання бюджетних коштів ОТГ. 

Бабак: Суперзапитання, тому що те що держава дає як кошти на підтримку інфраструктури ОТГ, безумовно ми будемо запроваджувати інструменти моніторингу. Ми вже почали, наприклад, дуже серйозний моніторинг освоєння коштів по так званому ДФРР - Державний фонд регіонального розвитку. Також ми почали відслідковувати використання коштів на побудову амбулаторій. Я бачу, що там є свої проблеми. Але що стосується вже бюджетів самих ОТГ, тут шановні українці, якраз ми говоримо про те що, ваша участь стає надзвичайно вагомою і важливою в тому щоби ви здійснювали контроль за тим як ваші органи місцевого самоврядування витрачають кошти,які  ви разом заробляєте. І тут є такі поняття як бюджети участі і прозорий міський бюджет. Ми будемо намагатись пропагувати практику як робити моніторинг і оцінку бюджетів. Але нам з вами треба навчитися контролювати владу, яку ми з вами вибираємо, включаючи владу в громадах. 

Таким проблемним питанням було розміщено депозитних коштів громад, певний час заборонялось, потім знов дозволялось. Це відбувалось від того що люди хотіли більше отримати прибутку керівництво громад. Рік гроші на депозиті, потім вони знімають, в останній момент щось купують. І ще отримують відсотки. Що зараз?

Бабак: Кошти, так звані залишки на рахунках є. Переважно це є великі міста. Це не просто наші ОТГ, це великі міста, які тримають свої залишки за фондами розвитку. Вони їх витрачають до моменту, поки роботи невиконані. І тоді вони фінансують вже по актам виконаних робіт роботи капітального характеру. Тобто це кошти на розвиток. І тому саме так законодавство говорить, що органи місцевого самоврядування мають право розміщувати на депозитах кошти, які вони передбачають в бюджеті розвитку. Тобто це кошти на розвиток громад. І вони як правило використовується по актах виконаних робіт. Тому спочатку вони тримаються на депозиті, заробляють відсотки, а потім спрямовуються вже в розвиток. 

Кілька місяців тому розгорнулася активна дискусія щодо потрібності централізованого теплопостачання і гарячого водопостачання, мовляв економніше створювати якісь такі невеличкі котельні в мікрорайонах, чи навіть будинках. Як зараз?

Бабак: Зараз великий акцент реформи децентралізації і інших реформ, які буде впроваджуватися програми діяльності уряду наше Міністерство, буде саме на відновлення практики просторового планування населених пунктів. І частина цього просторового планування, тобто відновлення всієї містобудівної документації — генеральних планів детальних планів територій, ми вважаємо що ми взагалі не повинні надавати державну підтримку тим громадам, які не будуть мати наявну містобудівну документацію. Тому що ми не можемо стимулювати подальшу хаотичну забудову або ненормальне використання земель відповідно до їх цілового призначення. І в цьому аспекті також цілий блок планувальної документації, які стосуються розвитку систем комунального господарства. Це — схеми оптимізації систем теплопостачання та схеми оптимізації водопостачання, водовідведення, санітарного очищення населених пунктів. Якщо говорити про поводження з побутовими відходами, це є відповідальність органів місцевого самоврядування — розробити саме ту оптимальну схему, яка буде економічно і технічно спроможна забезпечити людей якісною послугою. І ми як держава будемо ставити це в критеріях своєї державної підтримки громад. Тобто, якщо немає схеми оптимізації теплопостачання, держава не буде надавати підтримку на розвиток таких систем. Тому що тоді в нас буде хаотичне незрозуміле планування. 

Міністр Альона Бабак розповіла про майбутнє децентралізації

Новини по темі