Мобільний додаток

"Захист мов нацменшин не є предметом даного закону" — активіст аналізує рекомендації Венеціанської комісії щодо мовного закону

9.12.2019 р., 15:15

6-го грудня Венеціанська комісія ухвалила, що "Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної", не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин. Про це повідомило інтернет-видання "Європейська Правда", яке мало змогу ознайомитися з текстом цього рішення, хоча воно буде оприлюднене на сайті комісії лише сьогодні. Громадський діяч, координатор руху "Простір Свободи" Тарас Шамайда в ефірі Радіо Культура проаналізував рекомендації комісії, і вважає, що Україна може виконати їх частково, не переглядаючи закон.

Венеціанська комісія пропонує низку рекомендацій для зміни в "Законі України про забезпечення функціонування української мови як державної". І наголошує на тому, що, на її думку, деякі положення суперечать міжнародним зобов’язанням України, бо вони можуть сприяти утворенню міжетнічної напруги всередині країни. Владі пропонують переглянути закон про державну мову і підготувати закон про меншини, порадившись із їхніми представниками національних меншин. 

Координатор руху "Простір Свободи" Тарас Шамайда говорить, що треба, насамперед, дочекатися офіційного повідомлення на сайті Венеціанської комісії. Але з того, що йому відомо, провідна думка базується на твердженні, що закон про мову не дотримує балансу з захистом державної мови і з захистом мов меншин. "Мене дещо дивує така постановка питання, тому що захист мов меншин не є предметом "Закону про державну мову". Щоб побачити, який є баланс у законодавстві, потрібно аналізувати все законодавче поле. У нас діє "Закон про національні меншини", у нас діють закони про ратифікацію низки міжнародних документів. Наприклад, "Хартії регіональних і меншинних мов". Лише сукупно аналізуючи ці документи, можна говорити про те як у нас дотримуються балансу. Українська держава тут має проявити зрілість — не вносити змін у сам текст документу, бо українці чекали на цей закон 30 років. Але виконати частину рекомендацій через ухвалення інших законів, в тому числі, й ухвалення закону про захист прав меншин, про який говорить Венеціанська комісія, і про який говорить той же закон про мову", — вважає Тарас Шамайда.

Громадський діяч пояснює: рішення Венеціанської комісії носять дорадчий характер. "Не потрібно абсолютизувати це рішення Венеційської комісії, тому що, по-перше, це є дорадчий орган. І треба вчитися, що Україна — доросла і самостійна держава, яка може враховувати рекомендації тією мірою, яка потрібна для наших національних інтересів. До того ж, треба, розуміти, що Венеційська комісія є не лише правовим, а й політичним органом. Тому що в ній є представники різних держав, наприклад, Угорщини чи Румунії. Тому в питаннях національної ідентичності, в питаннях захисту своїх мов ті країни, які вживали активних заходів для захисту своїх мов, вони завжди піддавалися критиці певних європейських інституцій. Це дуже добре відчували на собі Естонія, Латвія і Литва. Це Франція на собі відчувала, наприклад, яка захищала французьку мову", — говорить Тарас Шамайда.

В той же час, Венеціанська комісія розуміє важливість захисту української мови в Україні, де широкого вжитку набула російська мова. І це — позитивний сигнал, вважає громадський діяч.

Нагадаємо, у квітні Верховна Рада ухвалила "Закон України про забезпечення функціонування української мови як державної". Документ набрав чинності 16 липня. 

фото - Facebook

"Захист мов нацменшин не є предметом даного закону" — активіст аналізує рекомендації Венеціанської комісії щодо мовного закону

Новини по темі