Зимові традиції пращурів: як це було в них і що збереглося до наших днів — розповіла етнологиня

Зимові традиції пращурів: як це було в них і що збереглося до наших днів — розповіла етнологиня

Які традиції пращурів збереглися до наших днів? Які осучаснилися? Про це говорили в ефірі Українського радіо з етнологинею Галиною Олійник.

Мушу вам сказати, що взагалі весь обрядовий український календарний рік - він не відбувався випадково в залежності від погоди. Це були чітко установлені свята, які розмежовувалися чотирма постами. Пости які ходять і які не ходять.

Зимові традиції

В даному випадку ми з вами перебуваємо на Пилипівці - це піст, який заходить до нас з 28 листопада. І кожного року відбувається одне й те ж саме -з 28 листопада. Тому всі можуть запам'ятати, що 40-денний піст з 28 листопада і по 6 січня.

Пилипівка це власне різдвяний піст, протягом якого не співали, не танцювали. Але були дуже багато різноманітних свят, які не дозволяли жодній дівчині залишатися на самоті.

З точки зору, якщо ми можемо повертатися на сьогодення і аналізувати з точки зору психології, то я можу вам сказати: такі як розумні були наші пращури, то нам ще й далеко. Для того, щоб людина не придумувала собі зайвих думок, вона повинна на ту хвилину обов'язково, що робити - не говорити, а обов'язково співати. І на Пилипівцях, починаючи з 28 листопада дома співали. Це були коляди.

Грудень дуже багатий святами. Це і власне 4-го грудня, або Третя Пречиста, або Введеніє. І вважали яке буде Введеніе таким і буде цілий рік.

Цей час різдвяний є фактично перед великим святами і Різдвом, і новим весільним періодом. Тому що з 7 числа вже починалися великі свята і великі коляди але, незважаючи на те, що вже був не піст, в той час ще не одружувалися.

Знаменні свята

Є декілька таких знаменних свят по яких могли передбачувати. Це, наприклад, яка Явдоха, 14 березня, - таке і літо.

Яка Варвара - таке й Різдво.

Яке Благовіщення - така і Пасха.

Досвід сусідніх країн

Іноді походження самих свят буває дуже дивним. Але Різдво - це свято сім'ї, це свято радості, це свято великого прощення, великох згоди. Мені доводилося бути на Різдво в Баварії, і хай пробачать мені німці, але я не в захопленні. Тому що я вважаю, що такі коляди, такі власне свята ще залишилися в нас - хай ховаються різноманітні Венеціанські карнавали! Тому що це дуже глибинні витоки.

В Іспанії я настільки була здивована, що якби мені хто сказав, що то не наші певні колективи з Гуцульщини… Там я подивилися, наприклад, поняття будувати вежу або дзвона, що будують на Великдень, коли хлопці ставлять перший ряд, другий, третій… В Іспанії, виявляється, є тренувальні цілі команди.

Фото Ужгород.ін