"Сьогодні в Україні немає чинного закону про референдум, тому з правової точки зору, провести сьогодні референдум є неможливо. По-друге, тут ще не зовсім зрозуміло, що мав на увазі президент. Тому що сьогодні словом "референдум" маніпулюють, маючи на увазі не референдум в сенсі Конституції, про те, що таке референдум, а в сенсі — просто опитування, анкетування. Це можна назвати ще "консультативним референдумом". За рішенням Конституційного суду, референдум завжди закінчується якимось рішенням, яке набуває чинності за результатами референдуму", — пояснює Ігор Коліушко.
Він зазначає, що Конституція України передбачає два види референдумів: про затвердження змін у Конституцію у частині 1-го, 3-го і 13-го розділів, і другий референдум — це затвердження зміни території України. Третій варіант проведення референдуму — це референдум за народною ініціативою, і у 74 статті Конституції вказано, що референдум не допускається щодо законопроектів про податки, бюджет і амністію.
"От в рамках цих норм і має бути ухвалений закон про всеукраїнський референдум, який деталізує все це, і найголовніше — встановить процедуру, за якою повинен проводитися референдум. Але зрозуміло, що не існує ніякого "референдуму за ініціативою президента" в Конституції, не існує референдуму з можливістю приймати на ньому закони, і так далі. Конституційна норма чітка: всі органи влади в Україні роблять тільки те, що їм передбачено законами, а не те, що їм не заборонено", — говорить експерт.
Ігор Коліушко пригадує, що референдум 2000 року, на якому ставили 4 питання щодо змін у Конституції, був хоча і де-факто ініційований Леонідом Кучмою, де-юре все ж був оформлений як зініційований громадянами. Тоді виникла певна група людей з Житомирщини, яка нібито зібрала підписи за провдення такого референдуму. Утім, він носив характер консультативного опитування, адже не мав правових наслідків.
Якщо, наприклад, буде впорядковано законодавство, а це, за словами Ігоря Коліушка, за бажання можна зробити упродовж місяця, виникне нова проблема: як коректно сформулювати питання для референдуму.
"Через те, що його дуже важко врегулювати коректно, і за будь-якого регулювання можна маніпулювати формулюванням питань, багато країн взагалі відмовилися в своєму законодавстві від загальнонаціональних референдумів. Референдуми — дуже популярний інструмент демократії на місцевому рівні. У багатьох країнах, наприклад, у Швейцарії, часто проводяться місцеві референдуми. І їх не треба плутати із загальнодержавними", — говорить Ігор Коліушко.
Читайте також: Потрібно запроваджувати обіг земель, але має бути етапність — президент Української аграрної конфедерації
Президент України Володимир Зеленський запропонував провести в Україні референдум щодо можливості іноземцями купівлі української землі. Про це він заявив у відповідь на протести біля стін Верховної Ради, якими 11 листопада супроводжувалися спроби депутатів внести законопроєкт щодо ринку землі у порядок денний сесії парламенту.
Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на відчуження сільськогосподарських земель до 2020 року.
Заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення була запроваджена у 2001 році. Такий крок пояснили побоюванням виникнення хаосу на ринку землі. Адже після того, як 1999 року колишнім працівникам колгоспів та радгоспів були виділені власні земельні паї, якими вони могли вільно розпоряджатися, цей ринок тоді лише почав формуватися. Цей захід втілювали як тимчасовий крок, але після завершення дії першого мораторію, парламент його неодноразово продовжував.
