Розстріляні у Сандармосі. До річниці трагедії — розказує історик Олег Бажан

Розстріляні у Сандармосі. До річниці трагедії —  розказує історик Олег Бажан

Про розстріляне відродження, про трагічні події 1937-го року говорили в ефірі Радіо Культура з істориком, краєзнавцем, кандидатом історичних наук Олегом Бажаном.

0:00 0:00
10
1x

З 27-го жовтня по 4 листопада 1937-го року у Сандармосі, що в Карелії, тривали розстріли української культурної еліти. В ці дні було знищено плеяду українських інтелектуалів. Тоді було розстріляно найбільшу групу в'язнів 1111 людей. Серед приречених на смерть громадян СРСР були й 290 українців.

Саме 3-го листопада було розстріляно 134 людини - усі, як зазначалося у розстріляних списках, українські буржуазні націоналісти. Таким чином лише за один день поліг увесь цвіт української нації. Зокрема, Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зерова та багато інших.

"Трагедія, яка сталася в урочищі Сандармох була докладно вивчена співробітниками Петербурзьського наукового дослідницького центру "Меморіал". Це було зроблено за безпосередньої участі Юрія Дмитрова, який працював у Карелії. А також директора Науково-видавничого центру Меморіал у Санкт-Петербурзі це Наталя Фліге", зазначив Олег Бажан.

Читайте також: У ГУЛАГу перебував останній отаман Запорозької Січі — як українці потрапляли в радянські концтабори

Історик розповів, що наразі вже відомо деталі тих трагічних подій.

"Дійсно, було віднайдено документи у архівах ФСБ Російської Федерації, на основі яких ми можемо відтворити всіх учасників розстрільної бригади. Навіть до конкретних прізвищ тих людей, хто стояв в очепленні, водіїв, хто брав участь у конвої. Розкрито механізм саме цієї "фабрики смерті" от ця процедура розстрілів, яку здійснював капітан держбезпеки ФСБ Михайло Матвєєв. Чому? Тому що саме його в часи так званої Беріївської відлиги було притягнуто до кримінальної відповідальності саме за те, що він перед розстрілом просто на просто знущався, піддавав тортурам смертників - тих в’язнів, яхих було засуджено до розстрілу",  наголосив експерт.

Братська могила, рештки розстріляних у 1937 році. Розкоп Санкт-петербурзького «Меморіалу» 1 липня 1997 року Фото: svoboda

Про те, як зробити, щоб українці більше знали про свою фактично втрачену історію, то Бажан каже:

"Саме на початку 90-х років існує науково-документальна серія книг, реабілітованої історії. Це державна програма, яка має на меті повернути українській громадськості ці незаконно забуті імена тих, кого було репресовано в цей період часу. І саме на сьогоднішній день існує близько 135 томів це ті докази, які можна буде використовувати і в просвітницькій роботі, задля того, щоб і школярі і вчителі знали про це, і майбутньому дійсно для заходів Інституту національної пам'яті, який, звичайно, цією тематикою переймається".

Експерт зазанчив, що вже відомо й про те, як потрапляли в Сандармох і які обвинувачення.

"Коли з 97-го року було віднайдено відповідне місце страти Соловецького етапу, почалося вивчення конкретних осіб, яких було репресовано в жовтні, на початку листопада 1937-го року. На сьогоднішній день завдяки Меморіалу було ідентифіковано понад 6 тисяч осіб. І серед цих 6 тисяч осіб нараховувалося близько 60 національностей. Звичайно, серед цього Соловецького етапу великий відсоток був українців. Зрозуміло, росіян, також євреїв. Взагалі, тих національностей, які проживали на той час в Радянському Союзі", — наголосив він.

За словами Олега Бажана хвилі арештів і потім розстрілів передувала конкретна подія.

"Прелюдією цих масових вбивств в урочищі було розпорядження міністра внутрішніх справ, на той час наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова від 16-го серпня 1937 року. В якому йшлося про так звану розгрузку таборів ГУЛАГу", — пояснив історик.

Він пояснює, чому це розпорядження побачило світ у серпні 37-го:

"Тому що саме органи держбезпеки готувалися до масових політичних акцій і арештів за так званою Куркульскьою орперацією, яку почали по суті втілювати в життя з 5-го серпня 1937-го року. Тобто Єжов передбачав, що скоро до таборів надійде багато людей і тому треба було "розгрузити" табори. Тобто розстріляти тих, хто перебував на той час у таборах, щоб туди заслати нову кількість. І от тому була дано вказівку за два місяці провести репресування всіх тих, хто перебував в таборах та був звинувачених у шкідництві, у диверсійній роботі, у причетності до так званих антирадянських партій".

Фото: UAnews

Бажан упевнений, що сучасну історію, і те, як це відображатиметься в підручниках простіше написати.

"Тому що на сьогоднішній день у нас дуже багато відкритих джерел. І зі ЗМІ ми дізнаємося навіть інколи потайні  сторінки життя народних депутатів і власне тих дій, які вчиняє влада. Тому це не є досить складно", — вважає він.

"Про події 30-х років є певні проблеми. Тому що багато архівів про ті події, про які ми з вами говоримо, а це власне про період великого терору, зосереджені в Росії. І допуск до цих матеріалів звісно закритий… Коли ми говоримо про урочище Сандармох, коли ми ці події розглядаємо в Україні, то у самій Росії  ставлення до Сандармоха зовсім неоднозначне", — зазначив історик.

 Фото: dsnews

Останні новини
Не лише чинному міністру пред’явлені ці обвинувачення — Щербан про підозру Сольському
Не лише чинному міністру пред’явлені ці обвинувачення — Щербан про підозру Сольському
"Спілкуватися наживо — хороша навичка". Ерінчак про Вечори Радіо Культура у книгарні "Сенс"
"Спілкуватися наживо — хороша навичка". Ерінчак про Вечори Радіо Культура у книгарні "Сенс"
Змушуватиме компанії вийти з Росії — Корженкова про законопроєкт щодо маркування
Змушуватиме компанії вийти з Росії — Корженкова про законопроєкт щодо маркування
Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу
Віталій Черноіваненко: Головний сенс свята Песах — боротися за свою свободу
"Бєда" олігарха Шора та електоральне болото. Герасимчук про ставку Москви у Молдові
"Бєда" олігарха Шора та електоральне болото. Герасимчук про ставку Москви у Молдові
Новини по темі
Писанка завжди була оберегом, а не сувеніром — Зоя Сташук
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Без фото і рукостискань. Гутцайт про поводження українських олімпійців з російськими
"Її зачитували до дір". Історикиня Абдулаєва про першу кримськотатарську газету "Терджиман"
Ірина Цілик про свій фільм "Я і Фелікс", що будує містки між поколіннями