Як розповіла сама Євгенія, ідея створити таку книгу народилася після того, як вона вже написала багато матеріалів про військових-чоловіків.
"Мені було цікаво зібрати український досвід, тому що у нас є таке уявлення, що жінка на війні — це нонсенс, це чоловіча справа, але коли я почала працювати в зоні АТО, я дуже часто зустрічалася з жінками — з медиками, з кухарями, стрілками".
На фото: Євгенія Подобна/Зміст
Жінок бойових професій найчастіше оформлювали у військо на посади кухарів, діловодів, бухгалтерів. Перші матеріали Євгенії на цю тему були про жіночі права в армії.
Побут, життя, кохання — на ці теми виникли цілі історії, які спочатку лягали "в стіл".
"Вже потім виникла ідея зробити на основі всіх цих історій книгу, тому що спочатку це мав бути великий документальний фільм, і писали ми перших героїнь взагалі на відеокамеру. А потім Інститут національної пам’яті підтримав цю ідею і ми вирішили це зробити у вигляді книги", — ділиться авторка.
Всі історії довелося переписати, адже у героїнь життя змінювалося дуже стрімко, і з’являлися щоразу нові акценти.
На фото: героїня книги Марина Валицька
Найбільш вражаючої історії авторка виділити не може, адже навіть відібрати 25 історій виявилося складно, оскільки, жінок на передовій значно більше, і в кожної — своя складна історія.
"Я завжди акцентую на одній дівчині — Тетяні Дундук. Це дівчина, яка єдина, принаймні з мені відомих зафіксованих в документах, займалась евакуацією загиблих в Україні. Тобто, це дівчина, яка їздила в сіру зону, яка їздила на обмін тілами, яка витягала тіла наших хлопців, займалась ексгумацією, привозила їх до рідних… Як на мене, це дуже складна робота, яку вона взяла на себе", — говорить письменниця.
Дуже складною вона називає і історію Олі Бенди, жінки, яка втратила на війні ногу.
На фото: героїня книги Ольга Бенда
Що змушує жінку вирушати на війну? Євгенія Подобна зазначає, що зараз мотивація жінок дещо змінилася. І певну роль у цьому відіграв закон, який урівнював у правах жінок та чоловіків військових професій.
"Мало просто поставити закони, потрібно ще і заслужити повагу, її не можна вимагати. Жінки мають, якщо вони беруть рівні права, ще й виконувати рівні обов’язки. Зараз є неприємні ситуації, коли жінки забувають, що вони прийшли служити і воювати. Є жінки, які дійсно воюють на рівні. Їх багато, це чудові бійці, вони дадуть фору чоловікам. Щоб ми стали рівними, це має бути робота і чоловіків і жінок. Тобто, якщо вона йде в армію, вона має копати окопи нарівні з усіма", — вважає Євгенія Подобна.
Тема для авторки досі не закінчена, за її словами, цю тему від себе відпустити складно.
Одна з героїнь книги вже загинула — Яна Червона боєць батальйону "Донбас", і її історія, на думку авторки книги, потребує глибшого опису. Тому Євгенія Подобна не виключає написання другого тому книги "Дівчата зрізають коси".
На фото: героїня книги Яна Червона
На основі описаних у книзі історій буде поставлено дві вистави. Одну готує міжнародна у Лондоні, а другу — український режисер Євген Степаненко, ведучий програми "Війна і мир" на Радіо Культура. Уже тривають репетиції.
Поспілкуватися з Євгенією Подобною можна буде сьогодні о 17:30 під час розмові "Жінка у війську", яка відбудеться в інформаційно-виставковому центрі музею Майдану у Києві.
Фото: ZIK
