"Екологічна поведінка – це частина культури людини і загалом суспільства. Вона спирається на розуміння відповідальності за свої дії не лише задля себе, але й за наслідки які матимуть ці дії для довкілля, наступних поколінь, для тих, хто живе поруч. Тому екологічна поведінка має місце тоді, коли ти думаєш не лише про себе, але й про, які вона матиме наслідки", – сказав Павло Вишебаба.
За його словами, є декілька рівнів усвідомленої поведінки: "Особистий, коли людина відповідає за свої дії, й рівень співпраці держави щодо екологічного контролю. Зараз в Україні така дивна ситуація, коли ліквідували державну екологічну інспекцію, а це був елемент впливу суспільства на забруднювачів. Замість неї обіцяють створити, проте ще не створили природоохоронну службу. Проте поки що ми маємо ситуацію, коли наші екологічні права не можуть бути забезпечені, тому що суспільство втратило елемент фіксації забруднення. Також в нас недосконало здійснюється екологічний контроль: сам забруднювач звітує державі, скільки забруднених речовин він викинув у повітря. Це неправильно, адже держава має контролювати, чи забруднювач надає достовірну інформацію. Адже Україна входить в ТОП-20 країн, які продукують найбільшу кількість парникових газів".
"Що можна робити практично, наприклад, щодо захисту водойм? У нас є декілька інструментів: ми можемо самі здавати в лабораторію забори, це цілком доступно, але треба розуміти, що коли ви здійснюєте забори через державну службу, потім матимете більше шансів звернутися до суду. Тому що довести, де ви взяли цю воду, дуже складно. Коли ви самі здаєте воду, це виключно для вас, для громади перевірити, чи вона чиста. Коли ви робите це за посередництвом держави, в нашому випадку Держпродспоживслужби, тоді це буде аргументом в суді", – підкреслив еколог.
Також він зачепив і тему гуманного ставлення до тварин "Досі триває компанія "ХутроOFF", цього тижня будуть громадські слухання на Житомирщині про закриття хутрової ферми. За рік нам вдалося уникнути відкриття ще трьох ферм хутра, де ми переконували місцеві громади проти відкриття. А відкриваються вони так активно, тому що цивілізовані країни забороняють їх відкриття. Чотирнадцять країн Європи вже заборонили, в інших тривають або парламентські, або громадські слухання. Все йде до того, аби до 2025 року, як радив Європарламент, повністю заборонити хутрові ферми на території Європи. Чому це важливо зараз? Цирки з тваринами, дельфінарії, хутрові ферми – це дикі тварини, які мають потужні непереборні інстинкти до риття ґрунту, пробігання певної кількості території, купання в водоймах. І в цивілізованих країнах, наприклад, в австрійському законодавстві, вказано, що це невиправдана жорстокість до диких тварин тримати їх в клітках або здирати з них шкуру для одягу".
"Якщо ми говоримо про захист довкілля, ми не захищаємо якийсь простір, ми захищаємо екосистему, в якій є ліси, комахи, птахи, дикі тварини. І було б дуже неправильно захищати диких тварин в лісі і поруч з тим знущатися з них в цирках, на хутрових фермах. Зараз суспільство готове до того, щоб перестати знущатися з тварин, перестати шити з них одяг, адже є достатньо альтернатив, перестати використовувати їх в цирках", – розповів Павло Вишебаба.
На його думку, це ж стосується й мисливства: "Бути чоловіком означає захищати слабших, демонструючи свою силу. Хто більш незахищений, ніж тварини, мені складно уявити, коли ти, озброєний до зубів, йдеш на неозброєну істоту. Як з цим боротися? Є прекрасні тири, стріляння по тарілках, які літають, де можна похизуватися своєю майстерністю не на живих істотах".
ФОТО: pixabay
