"Дослідження NASA вразили і самих вчених, і можуть вразити людство. Всі звикли, що дитина народилася, якийсь час вона виховується батьками, бабусями й дідусями, а потім заклад один, другий, третій. А вчених NASA попросили дослідити, як відокремити тих, хто більш креативний, від тих, хто менш. Вони провели таке дослідження, хоча воно й стосувалося працівників самої NASA. Але методологія була вже напрацьована і дослідники вирішили перевірити її на дітях", – розповів Микола Бровченко.
За його словами, виявилось, що серед групи дітей 2-5 років творчо обдарованих людей 98 %: "Вчені вирішили перевірити також дітей у віці 10 років, коли вже є школа, реальне життя і т.д. Частка обдарованих склала 30 %. Вчені додали групу 15-річних підлітків, серед яких виявили 12 % творчо обдарованих. Далі показники більш невтішні: серед людей віком 30+ частка геніїв складає біля 2 %, тобто дорослі втрачають свою креативність, геніальність, здатність придумувати".
"Питання: хто винищує цю креативність? Вчені почали спочатку досліджувати це на рівні мозку. Виявилось, що одна частинка в мозку відповідає за уяву, створення чогось нового, а інша – за цензурування, контроль. І школа займається тим, що одночасно вчить і тому, і іншому. І в мозку дитини, а згодом і дорослої людини, йде битва нейронів. Що робити? Як зберегти оцю дитячу креативність та геніальність? Адже саме люди, які цю здатність зберігають стають геніями, прогресорами в будь-якій галузі", – розмірковує поет та музикант.
Він вважає, що перш за все йдеться про випадок "пощастило – не пощастило": "Комусь пощастило в певному середовищі вирости, серед книжок. І в 5, 7, 15 років насичуватись знаннями, зокрема, через цікавість. Цей базис не дає "заснути" внутрішньому генієві. Потім реальне життя і школа починають форматувати тебе, щоб всі були чітко однакові. Це було вигідно свого часу капіталістам, бо, наприклад, в Стародавній Греції чи Єгипті вчили не так. Там вчили, як скоро будуть навчати у Фінляндії: не намагаючись робити "цеглинки". Має бути не потік, а більш-менш індивідуалізована освіта".
"Щоб "не заснути", варто враховувати, яке твоє середовище, з ким ти можеш поділитися найдурнішими ідеями і питаннями. Якщо є такі люди, хоча б кілька, оце щастя. Варто пам’ятати, що не все втрачено і твоя внутрішня дитина досі в тобі живе. Вчений з NASA розповідає дотепний приклад. Він радить робити щодня одне і те ж: прокидаєтесь, сідаєте снідати, берете у руки виделку, дивитесь на неї і придумуєте 25-30 способів, як її поліпшити. Так можна поставитись до всього. Ти просто придумуєш дурню, але придумуєш: в цей час нейрони одні нейрони тобі аплодують, а інші – відступають", – підсумував Микола Бровченко.
ФОТО: pixabay
