Мобільний додаток

В Україні немає єдиної практики покарання за конфлікт інтересів — експерт Transparency International

11.10.2019 р., 18:25

Експерт з аналізу політики Transparency International Україна Олександр Калітенко звертає увагу на те, що в Україні відсутня єдина практика щодо покарання за конфлікт інтересів. Про це він сказав в ефірі Українського радіо.

"У нас законодавство (щодо конфліктів інтересів) наближається до міжнародних стандартів, однак, бракує його належної імплементації. Вона відбувається через недосконалість певного правового регулювання, недоліки адміністративного законодавства й, наприклад, відсутність територіальних підрозділів НАЗК, відсутність електронної автоматизованої системи управління справами НАЗК, коли повідомлення про конфлікт інтересів можна подати до реєстру на кшталт декларації як повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, наприклад. Також заважає, що фактично відсутня єдина практика щодо покарання за конфлікт інтересів. І навіть та практика, яка є, в різних органах може відрізнятися", — розповів він.

Олександр Калітенко нагадав про дослідження Центру політико-правових реформ, який розглянув практику НАЗК щодо врегулювання конфлікту інтересів — 24% було визнано винними в порушенні вимог щодо запобігання конфлікту інтересів, у 26% ці протоколи поверталися до НАЗК через неналежне оформлення й майже половину всіх справ було закрито через відсутність складу злочину чи пропущення строків.

"Ми рекомендуємо зробити відкриту онлайн систему для повідомлень про реальний, потенційний конфлікт інтересів, запровадити окремі процедури врегулювання потенційного й реального конфлікту інтересів, бо вони відрізняються. Провести належну оцінку корупційних ризиків: чому саме така низька ефективність НАЗК була, і ми дуже підтримуємо це перезавантаження. Вважаємо, що є шанс для того, щоб ця практика змінилася на найбільш позитивну, а можливо, розглянути можливість запровадження терміну "уявний конфлікт" — коли його немає, але вважається, що він є, і його теж треба врегульовувати заради збереження довіри, наприклад, щодо держслужбовця", — сказав експерт.

Щодо депутатів, за словами Олександра Калітенка, можна запровадити період часу, протягом якого депутату чи державному службовцю не можна схвалювати рішення на користь особи, яка подарувала йому чи його близькій особі подарунок, наприклад, 23 роки.

"Також принаймні протягом одного року після складання, наприклад, представницьких або службових повноважень, особі слід заборонити вкладати угоди з тим органом, де він працював. Щоб не використовувати зв’язки, набуті в цьому органі, для подальшої роботи. Таке обмеження діє в деяких європейських країнах", — пропонує він і додає, що в реєстрі можна розглянути можливість включити імена контрагентів до декларацій за правочинами або операціями.

Експерт також припускає, що в законодавстві варто запровадити концепцію "незначного конфлікту інтересів", за яким держслужбовець може отримати дозвіл від керівника продовжити виконувати свої функції, попри перманентний конфлікт інтересів, у якому перебуває держслужбовець.

Українське законодавство
регулює потенційний та реальний конфлікт інтересів. Потенційний конфлікт інтересів — наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість схвалення нею рішень, або на вчинення чи не вчинення певних дій. Реальним конфліктом інтересів вважається суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість схвалення рішень, або на вчинення чи не вчинення певних дій.

При цьому, приватним інтересом вважається "будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, в тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами".

Фото: facebook.com/oleksandr.kalitenko

В Україні немає єдиної практики покарання за конфлікт інтересів — експерт Transparency International

Новини по темі