Перший стереотип: жінки закривають обличчя і носять паранджу. Насправді в Ірані жінки приховують контури свого тіла. Це є виразом самоповаги. Приховують вони їх під чадором, довгим покривалом, яке не закриває обличчя. І носять його переважно жінки літнього віку або дуже релігійні молоді дівчата, переважно за власним бажанням. Це одяг, який підкреслює стрункість жінки. Літні жінки, які мають більш прогресивні погляди, обов’язково носять платок, який називається "русарі".
Фото: letsgoiran
Обов’язково має бути манто, літній плащик, якщо це влітку. Взимку має бути верхній одяг, який обов’язково прикриває сідниці та лікті. Крім того, цей закритий одяг призначений тільки для вулиці. Вдома жінка одягає свій найкращий одяг для чоловіка, для гостей жіночої статі.
Якщо жінка приходить у гості, і це прогресивна родина, то жінка переодягається, знімає манто та платочки, і переодягаються навіть у вечірні сукні та черевички.
Щодо манікюру, то франки дуже люблять манікюр, нарощенні нігті, але релігійним жінкам не дозволено фарбуват нігті, тому вони часто мають просто доглянуті руки або фарбують нігті хною, що дозволено. Ті частини тіла, які можна показувати, вони прикрашають. Наприклад очі. І літні, і молоді дівчата дуже люблять фарбувати очі, використовують сурьму або каджал. І вважається, що це дуже корисно для ока, називаючи сурьму фільтром від сонця. Також вони люблять бути чистими та акуратними.
.jpg)
Фото: refinery29
Якщо ми беремо ісламську традицію, то чоловік не має права перешкоджати жінці займатись професією, якщо вона відповідає нормам ісламу, тобто не вимагає від жінки виставляти своє тіло на показ або робити те, що соромить її. Вона може бути інженером, лікарем, перекладачем тощо. Щодо співів, то досі жінкам дозволяють співати лише в хорі. Крім того, в Ірані спостерігають дуже багато жінок за кермом.
Фото: pexels.com
