Мобільний додаток

Дмитро Яблоновський пояснив причини та наслідки скасування переліку заборонених до приватизації об'єктів

3.10.2019 р., 21:20

Про особливості великої та малої приватизації, розподіл доходів від держмайна розповів у студії Українського Радіо заступник директора Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський.

Днями, 2 жовтня, народні депутати більшістю голосів визнали таким, що втратив чинність, закон "Про перелік державних підприємств, які не підлягають приватизації". Перелік містив близько тисячі об'єктів, які перебувають у державній власності, приватизація яких була заборонена. Тепер закон втратив чинність, але є ще закон "Про приватизацію державного і комунального майна", який містять критерії щодо об'єктів, які не підлягають приватизації.

Дмитро Яблоновський розповідає, що між цими двома списками є різниця, насамперед — у підході до визначення таких об'єктів.

"По-перше, коли ми говоримо про державні підприємства (а ми з вами, хоч і опосередковано, але є власниками державних підприємств), питання — навіщо ми ними володіємо, і чи ми заробляємо на них, враховуючи ризики корупції, неефективності й так далі. Відповідь на це питання має бути якась змістовна, і в цьому сенсі, відповідь: "Тому що це перелік заборонених для приватизації підприємств", — вона мені особисто не подобається. Бо це просто хтось колись вирішив, можливо, мав якийсь корупційний інтерес, і зробив так, щоб це підприємство потрапило в перелік. З іншого боку, коли ми говоримо про підхід з точки зору критеріїв, тут мені зрозуміліше, про що йде мова. Якщо написано, що майно збройних сил не підлягає приватизації — я розумію, чому воно заборонене для приватизації. І тому цей крок — це, насамперед, зміна підходу держави, замість того, щоб колись хтось вніс цей довгий перелік підприємств з невідомих причин, тому має бути пояснення".

Таким чином, пояснює фахівець, метрополітен, газотранспортна система та інші стратегічні об'єкти не залишилися відкритими до приватизації. Натомість тепер зрозуміло, за якими критеріями їхня приватизація буде заборонена.

"Це не означає, що завтра все, що в цьому переліку, можна буде продати: метрополітен, майно збройних сил, якісь архітектурні пам'ятки, майно державних університетів — це дуже довгий перелік. Завтра, коли знову виникне список, він має містити ті підприємства, які загалом називають стратегічними", — зазначає Дмитро Яблоновський.

Також він радить не сприймати категорично можливості продажу частин акцій таких підприємств, як Укрпошта чи Укрзалізниця. Адже частка капіталу допоможе їхньому розвитку, а введення в члени правління представників потужного інвестора забезпечить прозорість і ефективність діяльності підприємства.

"Якщо приходить інвестор з гарною репутацією, він вимагає й дотримання певного рівня", говорить експерт.

Він підсумовує, що скасування цього закону зможе простимулювати ринок і відкриє нові можливості для великої, і особливо, для малої приватизації. 

Дмитро Яблоновський пояснив причини та наслідки скасування переліку заборонених до приватизації об'єктів

Новини по темі